недільний ранок
я так давно прогулюю спорт по неділях (то гості, то плани, то поїздки, то харашо-виглядішь-бухала-вчєра, то просто ліньки), що вже підзабула, як це кльово.
як кльово прокинутися раненько в неділю, виповзти у ще прохолодний і приємний ранок, на вулиці, де людей дуже мало, а в 11 трамваї турістєгі після сніданку їдуть з своїх готеликів до центру міста.
а потім пострибати та повимахувати гантельками, "вмерти" пару разів та думати, яка тренерша звірюга, розтягнутися добряче і поповзти в душ.
і в душі зрозуміти, що тобі наче тільки-но приладнали крила, і відчути ту легкість, бажання посміхатися всьому світові, силу звернути гори і море позитиву.
треба по можливості відновити практику ранкових недільних тренувань, бо це таки кайф.
і прийшла я додому в такому піднесенні, що перетворила знову своє помешкання в стан стерильної больнічкі. тепер так чисто і гарно, і нічого не валяється, що це мене неймовірно радує :))
як кльово прокинутися раненько в неділю, виповзти у ще прохолодний і приємний ранок, на вулиці, де людей дуже мало, а в 11 трамваї турістєгі після сніданку їдуть з своїх готеликів до центру міста.
а потім пострибати та повимахувати гантельками, "вмерти" пару разів та думати, яка тренерша звірюга, розтягнутися добряче і поповзти в душ.
і в душі зрозуміти, що тобі наче тільки-но приладнали крила, і відчути ту легкість, бажання посміхатися всьому світові, силу звернути гори і море позитиву.
треба по можливості відновити практику ранкових недільних тренувань, бо це таки кайф.
і прийшла я додому в такому піднесенні, що перетворила знову своє помешкання в стан стерильної больнічкі. тепер так чисто і гарно, і нічого не валяється, що це мене неймовірно радує :))