Червень 2007. Назустріч морю та сонцю
З роботи на 45 хвилин пізніше запланованого. В потяг - в останні хвилини. Як завжди перед відпусткою, хоча й зовсім вже не хотілось працювати.
Дощова хмара крутилася навколо будівлі декілька годин, а дощ почався лише перед моїм виходом. Добре, хоч не така сильна злива з градом, як минулої п'ятниці.
- I hope your flight will be on time tomorrow morning
- I hope my train will be on time tonight
- Why don't you fly from Prague?
- You know, nobody in Prague could offer me a flight on Fri, only on Sat. But my husband can fly from Kiev only on Fri. So he would have to stay alone Friday night waiting for me and then I would have to stay alone next Friday night after he would leave. And you should know how important nights are for the marriage :)
В потязі цікавий дядечко з Дрездену. Жив 4 роки в Португалії, потім заїхав до товариша у Австрію та ось повертався додому. Розповідав цікаві речі, спілкувалися переважно англійською, щоправда він кожного разу після контролерів, погранців, чи навіть просто виходу в туалет починав з німецької :) Я розумію, але так вільно на різні теми як англійською - я вже не можу. А ще в нього смішно всюди траплялись слова з португальської, але все ж зрозуміло, mare, наприклад :)
В Дрездені мене чекали Арсен з Нессою. Обмін пивом (чеське на німецьке), балачки ні про що, - допомагали мені вбити годину очікування потягу до Лейпцигу. Була свідком того, як тендітна Несса з'їла один за одним два пончики, вишукано струшуючи надлишки цукрової пудри на серветку :) Сама б не бачила - нізащо б не повірила :)
Нічний Лейпциг, прохолодний і гарний. Перше враження - від величезного вокзалу.
Я вже звикла до переважно жовтих трамваїв у Дрездені, а в Лейпцігу вони різнокольорові: червоненькі, наприклад, або сіренькі. І чомусь всі були з номером "Е" - це о першій ночі. Хоча є ще схема нічних трамваїв N1-N10. Все підсвічується, так що побоювання моїх товаришів, що о 10й все вимкнуть - не справдилися. Будівля Neue Rathhaus - неймовірна і схожа на замок. Йдеш собі по вуличкам, а потім перед твоїми очами з'являється ця краса - просто wow! В порівнянні з цим місцева опера виглядає просто якимось сараєм :) На радість Madlerpassage відкритий навіть вночі, тому я мала змогу побачити улюблений ресторан Гете, біля входу в який стоять статуї Фауста та Мефістофеля.
До аеропорту їздить електричка. А/п взагалі складається з трьох рівнів: знизу приходять потяги, вище - авто (або навпаки, не пам'ятаю), а над цим - вже зала реєстрації. Від реєстрації до гейтів - довжелезний коридор, вздовж якого самісінькі туристичні агенції та магазини last minute - обов'язково знайдеш собі тур, якщо приїхав з бажанням полетіти сьогодні або завтра. Цим, доречі, часто користуються і чехи. Ціни в Німеччині нижчі, last minute взагалі можна відхватити дуже дешево, а віза не потрібна - захотів і полетів.
Зранку багато внутрішніх рейсів. Приходять дядечки в костюмах з ноутом під пахвою, реєструються в автоматах Люфтганзи і швиденько відлітають.
А я вперше летіла з Шенгену в Шенген: паспортного контролю, звісно, немає ніякого, я навіть паспорт не діставала ні разу. Прийшов, сунув квиток на реєстрації, сів у літак :) Прилетів, забрав сумку з каруселі, вийшов в місто :) Але вилетіти так просто нам не вдалося, бо а/п в Іракліоні був перегружений, і ми чекали десь з годину вже в літаку. Доречі, авіакомпанія, якою я летіла, виконує лише чартерні рейси, в них немає регулярок в принципі. Але з нашими чартерами це не порівняти :) Я постійно чекала якоїсь підстави за 131 євро, але її не було. Налили велкам дрінк (шампанське, сік), нагодували снеками, напоїли алко та неалко напоями, ще й дали цукерку на прощання :)
а про моїх сусідів ви вже знаєте
Дощова хмара крутилася навколо будівлі декілька годин, а дощ почався лише перед моїм виходом. Добре, хоч не така сильна злива з градом, як минулої п'ятниці.
- I hope your flight will be on time tomorrow morning
- I hope my train will be on time tonight
- Why don't you fly from Prague?
- You know, nobody in Prague could offer me a flight on Fri, only on Sat. But my husband can fly from Kiev only on Fri. So he would have to stay alone Friday night waiting for me and then I would have to stay alone next Friday night after he would leave. And you should know how important nights are for the marriage :)
В потязі цікавий дядечко з Дрездену. Жив 4 роки в Португалії, потім заїхав до товариша у Австрію та ось повертався додому. Розповідав цікаві речі, спілкувалися переважно англійською, щоправда він кожного разу після контролерів, погранців, чи навіть просто виходу в туалет починав з німецької :) Я розумію, але так вільно на різні теми як англійською - я вже не можу. А ще в нього смішно всюди траплялись слова з португальської, але все ж зрозуміло, mare, наприклад :)
В Дрездені мене чекали Арсен з Нессою. Обмін пивом (чеське на німецьке), балачки ні про що, - допомагали мені вбити годину очікування потягу до Лейпцигу. Була свідком того, як тендітна Несса з'їла один за одним два пончики, вишукано струшуючи надлишки цукрової пудри на серветку :) Сама б не бачила - нізащо б не повірила :)
Нічний Лейпциг, прохолодний і гарний. Перше враження - від величезного вокзалу.
Я вже звикла до переважно жовтих трамваїв у Дрездені, а в Лейпцігу вони різнокольорові: червоненькі, наприклад, або сіренькі. І чомусь всі були з номером "Е" - це о першій ночі. Хоча є ще схема нічних трамваїв N1-N10. Все підсвічується, так що побоювання моїх товаришів, що о 10й все вимкнуть - не справдилися. Будівля Neue Rathhaus - неймовірна і схожа на замок. Йдеш собі по вуличкам, а потім перед твоїми очами з'являється ця краса - просто wow! В порівнянні з цим місцева опера виглядає просто якимось сараєм :) На радість Madlerpassage відкритий навіть вночі, тому я мала змогу побачити улюблений ресторан Гете, біля входу в який стоять статуї Фауста та Мефістофеля.
До аеропорту їздить електричка. А/п взагалі складається з трьох рівнів: знизу приходять потяги, вище - авто (або навпаки, не пам'ятаю), а над цим - вже зала реєстрації. Від реєстрації до гейтів - довжелезний коридор, вздовж якого самісінькі туристичні агенції та магазини last minute - обов'язково знайдеш собі тур, якщо приїхав з бажанням полетіти сьогодні або завтра. Цим, доречі, часто користуються і чехи. Ціни в Німеччині нижчі, last minute взагалі можна відхватити дуже дешево, а віза не потрібна - захотів і полетів.
Зранку багато внутрішніх рейсів. Приходять дядечки в костюмах з ноутом під пахвою, реєструються в автоматах Люфтганзи і швиденько відлітають.
А я вперше летіла з Шенгену в Шенген: паспортного контролю, звісно, немає ніякого, я навіть паспорт не діставала ні разу. Прийшов, сунув квиток на реєстрації, сів у літак :) Прилетів, забрав сумку з каруселі, вийшов в місто :) Але вилетіти так просто нам не вдалося, бо а/п в Іракліоні був перегружений, і ми чекали десь з годину вже в літаку. Доречі, авіакомпанія, якою я летіла, виконує лише чартерні рейси, в них немає регулярок в принципі. Але з нашими чартерами це не порівняти :) Я постійно чекала якоїсь підстави за 131 євро, але її не було. Налили велкам дрінк (шампанське, сік), нагодували снеками, напоїли алко та неалко напоями, ще й дали цукерку на прощання :)
а про моїх сусідів ви вже знаєте