Шарфик-довгов'яз + історія про те, як я стала блондинкою :)
У 2014 вирішила я попідтягувати всі свої в'язальні хвости: позакінчувати недов'язи, ппоперев'язувати, те що вже готове, але не носиться... одним словом - випорожнити в'язальну шухляду від незавершених речей і залишити там лише нитки (які з часом також мають перетворитись в проекти); всі незавершені в'язальні проекти, включаючи і ті, на які куплені нитки, але вони самі ще живуть в моїй голові, мають бути завершені. В такий своєрідний спосіб маю намір розхламити і шухляду в комоді і таку саму в голові з надписом "в'язання".
Цей шарфик був зв'язаний давно, але все ніяк не доходили руки відпарити і сфотографувати і от нарешті настав і його зоряний час :) Більше про цю модельку пишуть тут. Я ще мрію про таку красиву брошечку як на тих фото, але ніде знайти такої не можу :( Тепер він зайняв своє почесне місце на поличці серед шарфиків. А в голові чекає реалізації проект мітенок з таких же ниток...
І про блондинку.
Якщо вибілити волосся і пофарбувати його на руденько. А потім довший час не фарбувати знову - люди думають, що ти блондинко. Бо колір і справді до блондинистого наблизився :)
42/365