Таки жаліюсь
Сьогодні на мене дули всі вікна. В мене боліли литки і стопи. Я не могла сама дійти додому, тому мене вела втома. Зараз, лежачи на ліжку, я накриваю очі руками, щоб бути впевненою, що вони не розплющаться. Але коли приймаю руки, бачу, як під люстрою кружляють птахи. А всі навколо чомусь хочуть, щоб я говорила, хоча всіх лише троє і вони доволі непогані, незважаючи на те, що вдруге перепитують, чому я не люблю звертання «Ксюш». Мені спокійно, тому я прикидаюсь, що в мене зовсім не дрижать руки від виснаження. Буду до завтра феніксувати.