Просто послухайте. Можливо, ви зрозумієте, як болить моє серце. Зрозумієте, чому я не можу зупинити сльози. Зрозумієте мій народ, його жартовність, його ніжність, його чутливість... Це «Гей, плине кача по Тисині…» - лемківська тужлива народна пісня у виконанні Піккардійської терції. Кліп неофйційний, зроблений невідомим мені героєм. Це була улюблена пісня білоруса Михайла Жизневського, який загинув на Майдані 19 січня 2014. Чому? Чому так боляче слухати? Чому так щемить серце? Чому українські пісні такі зворушливі?
Click to view
Плине кача по Тисині,
Ой, плине кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені,
Мамко моя, не лай мені.
Залаєш ми в злу годину,
Ой, залаєш ми в злу годину.
Сам не знаю, де погину,
Сам не знаю, де погину.
Погину я в чужім краю,
Погину я в чужім краю.
Хто ж ми буде брати яму?
Хто ж ми буде брати яму?
Виберут мі чужі люде,
Ой виберут мі чужі люде,
Ци не жаль ти, мамко, буде?
Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?
Ой як ж мені, синку, не жаль?
Як же мені, синку, не жаль?
Ти на моїм серцю лежав,
Ти на моїм серцю лежав.
Плине кача по Тисині,
Ой, плине кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені,
Мамко моя, не лай мені.