Злободенне.
Мойсей народ свій вів через пустелю.
Послав Господь їм воду за труда.
А в нас яку не вдариш кайлом скелю -
зівсюди рине кров, а не вода.
...Я ж не Мойсей. Народ - на рані рана.
Моє чоло побила сивина.
Куди іти? земля Обітована -
вона ж під нами, наша, ось вона!
Та ще ж яка, мій Господи, багата!
Лісами щедра, зерном золота.
Міцна зелом, скотиною рогата.
Народом добра, вірою свята.
Хто тут не жив!
А в нагороду
хто вдячен був коли цьому народу?!
Ліна Костенко
Послав Господь їм воду за труда.
А в нас яку не вдариш кайлом скелю -
зівсюди рине кров, а не вода.
...Я ж не Мойсей. Народ - на рані рана.
Моє чоло побила сивина.
Куди іти? земля Обітована -
вона ж під нами, наша, ось вона!
Та ще ж яка, мій Господи, багата!
Лісами щедра, зерном золота.
Міцна зелом, скотиною рогата.
Народом добра, вірою свята.
Хто тут не жив!
А в нагороду
хто вдячен був коли цьому народу?!
Ліна Костенко