(гарне слово - "зникоме")

[crazy_fno]

***
Неправда, що є матерії, яких не можна злічити,
виміряти, висловити словами, визначити початок,
вигадати їм зужиток, виписати у зшиток.
В світі своїх уявлень, в межах своїх решіток
якщо ти майже певен, що вже нема що втрачати -
краще до кінця не перевіряти.
Неправда, що є каміння, яке не точить водою,
і вітер не злизує легко, ніби кулю цукрову;
неправда також, що все, що вже було із тобою,
забудеться, заросте, ніби брук травою,
зробить тебе сильнішим, не зрушить твою основу,
ніколи не болітиме знову.
Хтось мав тобі пояснити: все, що маєш, зникоме,
як тендітні рослини, як паперові квіти.
І найдовше триває не душа невагома,
не палка надія, а просто втома,
втома, котру ти зовсім нікуди не можеш діти.
Тож поки жінки ховають від дощів долоні й волосся,
поки розрозстаються ночі осінні, як чорні діри -
запам’ятовуй усе, що мало значення досі,
зберігай у легенях, в крові, під шкірою.
Бережи усе, що тобі дотепер вдалося,
не відпускай нікого з тих, кому справді віриш.

(c) Катерина Бабкіна