Українці в Абвері. Зондерштаб "Р".
Коли з початком 1942 року червона партизанка почала набирати загрозливих форм для запілля,в Абвері було вирішено створити спеціальний розвідувальний орган,який би займався агентурною роботою,виявляв та ліквідовував партизанів,контактуючи з усіма по цій лінії структурами німецької контррозвідки на окупованій території СРСР. Внаслідок цього в березні 1942 року при ІХ рефераті І відділу штабу "Валлі",був створений Зондерштаб "Р" (Sonderstab " Russland" ). Штаб розміщувався у Варшаві та був законспірований під "Східну будівельну компанію "Гільген"".
Про те які собі завдання ставив Зондерштаб "Р",зустрічаємо в донесенні НКГБ УССР областним управлінням про структуру та діяльність від 25 вересня 1944 року:
1. Агентурная разработка партизанских отрядов,действующих в немецком тылу,-выявление мест их дислокации,руководящего состава,численности,национального состава и партийной прослойки,наличия работников НКВД-НКГБ,морального состояния,баз снабжения,средств связи с центром,района действия и первоочередных задач.
2. Проведение через внедренную агентуру разложенческой работы среди партизанских отрядов и склонение их к переходу на сторону немцев.
3. Создание из проверенной агентуры лжепартизанских отрядов и засылки их в действующие партизанские формирования с задачей объединения и ликвидации последних
4. Ведение разведработы в тылу Красной Армии на оставленной немецкими войсками территории при их отступлении"
Очолив організацію майор Б.О. Смисловський,якому було надано оперативне псевдо "фон Регенау".
Борис Смисловський був офіцером Царської та Білої армій.В 20-х роках поступив на Вищі курси Академії Генерального штабу Рейхсверу в Німеччині.В 30-х роках зі створенням Вермахту його приймає на службу адмірал Канаріс.З початком війни проти СРСР,Смисловський формує Абвергрупи,розвідшколи та батальйони з білоемігрантів та колишніх червоноармійців в групі армій"Північ".
Борис Смисловський "фон Регенау" керівник Зондерштабу "Р"
Загальна чисельність співробітників Зондерштабу "Р" складала більше 1000 агентів ( по іншим данним,від 300 до 500). На відповідальні керівні посади в міжрегіональних та областних резидентурах призначалися політичні емігранти (росіяни,українці,білоруси) в основному це були колишні офіцери Білої Армії барона Врангеля, Армії УНР та Війська Польського,члени націоналістичних та емігрантських організацій (НСЗРиС,РОВС,НСТНП,РФС,УВО-ОУН). Командувач охоронними військами тилу груп армій "Південь",генерал від інфантерії Карл фон Рок зокрема так і відмічав:
" Більшість співробітників Зондерштабу "Р"-росіяни та українці. В основному це емігранти і колишні офіцери царської армії.Мова іде про спеціально вибраних і перевірених осіб,підготовленних... для виконання завданнь..."
Залучення українців у Зондерштаб "Р" було досить значним. Серед спіробітників Смисловського було зокрема чимало старшин Армії УНР,більшість з них були резидентами та агентами. Мова піде про найвідоміших:
Петро Дяченко колишній полковник Армії УНР,відомий командир кавалерійського полку Чорних Запорожців,контрактовий офіцер Війська Польського був головним резидентом області "В". Його резидентура активно діяла у Чернігові під прикриттям військово-будівельної контори,агенти Дяченка збирали відомості про партизанські загони Ковпака та Федорова,засилали до них свою агентуру,та створювали фіктивні партизанські загони.За допомогою українських агентів Зондерштабу "Р" вдалося отримати чимало цінної інформації про партизан та ліквідувати декілька загонів Ковпака. Зокрема була ефективною робота по створенню лжезагонів червоних партизанів,та ліквідація ними справжніх загонів.Зокрема в Ріпкінському районі Чернігівщини аналогічний загін (лжепартизанський) був створений зусиллями Дяченка влітку 1943 року,результатом чого стала ліквідація радянського партизанського загону та вбивство його керівників.
Згодом Петро Дяченко очолював школу в Обераммергау Баварії ,що готувала агентів-радистів.Цікаво,що по спогадах Романа Петренка члена ОУН(б) Петро Дяченко на свою відповідальність вишколив там 11 радистів для УПА,хоч було відомо,що вони підуть у підіплля і на Абвер не працюватимуть.
Петро Дяченко,відомий бойвий старшина Армії УНР.Головний резидент області "В" Зондерштабу "Р".
А головним керівником розвідувально-резидентської області "В" був Микола Рибачук колишній офіцер Царської армії,начальник унтер-офіцерської школи гвардійських полків в Петрограді 1917 року.Підполковник Армії УНР,учасник Другого Зимового походу Армії УНР 1921 року,старшина військового міністерства УНР. Теж контрактовий старшина від УНР у Війську Польському в 30-х роках. З німецькою розвідкою він почав контактувати ще в 1939 році.Співробітник 205-ї абвергрупи,згодом керівник резиденстської області "В" . Його підлеглі діяли в Києві,Дніпропетровську,Черкасах,Полтаві,Вінниці,Умані,Білій Церкві,Миколаєві,Пирятині,Фастові та Іванкові.
Микола Рибачук.Підполковник Армії УНР,герой 2-го Зимового походу.Керівник розвідувально-резидентської області "В". В еміграції в 1964 році прийняв сан священника УПЦ.
Іван Голуб , агентурні псевда "Гольт","Голіяд",був областним резидентом в Житомирі і одночасно резидентом "АСТ-Україна",очолював розвідшколу 220-ї абвергрупи у Львові,один з перших організаторів штабу УВВ. І.Голуб є легендарною особою.Полковник Армії УНР,в роки Визвольних змаганнь 1917-1920 рр, був повстанським отаманом на Поділлі. Був схоплений радянською владою,відбував покарання на Соловках в "СЛОНі",повернувся в Україну в 1933 році.Нелегально тікає через кордон в Галичину. З початком війни вирушає з членами ОУН(м) на Україну,організовує на Донбасі в Горлівці українськке життя видає газету "Український Донбас". У 1942 році він зачислний в Зондерштаб "Р". Свою позицію Голуб повторював так: " Ми ,українці,повинні використати момент і повинні знищити німецькими руками все комуністичне,що залишилося в Україні" .
Іван Голуб .Керівник 220-ї розвідшколи Абверу у Львові,що готувала диверсантів для запілля Червоної Армії.Перший шеф штабу УВВ.
Найближчим помічником та соратником Голуба був відомий Юрій Городянин-Лісовський "Горліс-Горський",старшина Запорозької дивізії Армії УНР,осавул Основного куреня Холодного Яру.Подвійний агент Подільского ГПУ в 20-х рр. Абвер його дуже цінував саме за його добру обізнаність раядянських органів з "нутра".
Юрій Городянин-Лісовський.Помічник І.Голуба.
Затримана весною 1944 року органами НКГБ зв`язкова штабу Голуба Катерина Стрельцова згодом на допиті характеризувала його дії так:
"Групи ОКВ,якими керували Голуб,"Юрій Горський" та інші,зовні були таємними німецькими розвідувальним органом,який вів роботу щодо виявлення радянського партійного підпілля та радянських партизанів..Як керівний склад груп,так само також більша частина агентури,були українськими націоналістами,які,поряд із виконанням завдань німців,проводили велику націоналістичну роботу серед населення й це було їх основним завданням. Усі заходи німців,щодо боротьби з радянськими партизанами та партійним підпіллям вони використовували в своїх інтересах щодо націоналістичної роботи.Пам`ятаю їхнє гасло: "Німецькими руками знищимо все більшовицьке!". Цей вислів часто вживав сам Голуб та інші наіціоналісти,які працювали в групах "ОКВ".
Представниками Голуба на місцях були призначені такі особи: в Овручі-сотник Володимир Кльопа,в Коростені-Євген Синій,в Житомирі-Григорій Грабун, у Рівному-Ярослав Герасимович,у Новограді-Волинському-сотник Дмитро Дмитренко,в Емільчині-зв`язковий Федір Мантол, у Києві та Радомишлі-сотник Ложенко. У Вінниці-сотник І Пекарчук і його дружина Тіна Пекарчук.На останніх слід детальніше спинитися.
Іван Пекарчук агентурне псевдо "Перук" сотник Армії УНР,його дружина Тіна (Харитина) Пекарчук в дівоцтві Книшенко очолювала санітарний потяг Запорізької Січі Юхима Божка в 1919 році,нагороджена жетоном Залізного Хреста -учасниця Зимового походу Армії УНР. Про них же з протоколу допиту (27 липня 1944 р) :
"ПЕКАРЧУК Иван,лет 47,кличка его "Перук",ярый украинский националист,петлюровец,эмигрант, с приходом немцев на украину прибыл в г.Житомир и работал каким-то инспектором при гор.управе по базарам,одновременно состоял в группе ГОЛУБА.
ПЕКАРЧУК Татьяна,жена ПЕКАРЧУКА Ивана,активная националистка,в возрасте 52-х,все время находится вместе со своим мужем"
Некролог на Івана Пекарчука в еміграції
Цікавими особистостями були в Зондерштабі "Р" і брати Отрешко-Арські Андрій та Микола.Обидва були хорунжими в полку Чорних Запорожців Армії УНР та лицарями Залізного Хреста за Зимолвий Похід,Микола Отрешко-Арський до того ж закінчив Спільну Юнацьку школу Армії УНР.
Микола Отрешко-Арський агентурне псевдо "Мартинов" очолював Розвідувально-резидентську область "С" ,був до 1942 року співробітником 103-ї абверкоманди.Штаб розміщувався в Чернігові.Районні резидентури існували в Бобрусйьку,Гомелі,Ніжині,Полоцьку,Лоєві,Ковелі,Калинковичах,Овручі,Слуцьку,Козельці,Новозибкові,Клинцях,Стародубі та містечку Куликівка.Агенти М.Отрешко-Арського діяли в пінічних районах УССР,на півдні БССР,в Орловській області РСФСР.
Брат Андрій Отрешко-Арський агентурні псевда "Доктор","Тарасов",був областним резидентом в Дніпропетровську,Бобруйську,Житомирі та Умані. Згодом зголосився до дивізії "Галичина" і в чині ваффен-оберштурмфюрера загинув у боях під Бродами.
Микола Отрешко-Арський. Та його могила на українському православному цвинтарі у Баунд-Бруку ,США
Відомими співробітниками Зондерштаба "Р" були також Архип Кмета підполковник Армії УНР,колишній старшина Сердюцької дивізії Гетьмана Скоропадського, начальник відділу статутів Генерального штабу УНР.Контрактовий старшина Війська Польського в 30-х рр. Був підлеглий Петра Дяченка з яким разом працював в Чернігові,організатор Українського Визвольного Війська.
Підполковник Архип Кмета
Помічником Петра Дяченка в Чернігові був також Петро Самутін сотник Армії УНР,старшина Запорізької дивізії Армії УНР,контрактовий старшина від уряду УНР у Війську Польському в 30-х рр.Організатор УВВ.
Петро Самутін
С грудня 1943 року начальником сектора зовнішньої розвідки українського відділу Зондерштабу "Р" був Андрій Долуд. В минулому командир козацького загону ім Гонти який захищав Львів в листопадові дні 1918 року,нач. штабу Армії УНР під час Першого Зимового походу,командир 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР.
Андрій Долуд.На другій світлині Андрій Долуд ліворуч,яко начальник Парашутної бригади УНА в 1945 році разом отаманом Бульбою-Боровцем.
Слід також згадати співробітників Зондерштаба "Р" Петра Захвалинського сотника Армії УНР,коменданта поліції Києва.З 1942 року командир сотні 115-го шуцманшафт куреня та Бориса Барвінського підполковника Армії УНР,помічника начальника особистої охорони Головного Отамана С.Петлюри.Пізніше старшини дивізії "Галичина" в чині гауптштурмфюрера.
Борис Барвінський ліворуч в дивізії "Галичина"
Головним резидентом в Кіровограді а пізніше помічником головного резидента області "В" Петра Дяченка був в чині лейтенанта РОА Семен Голуб.Старшина Армії УНР, очолював Особливий курінь Осадного корпусу СС Євгена Коновальця в Києві. Відомо ,що в 1931 році був заарештований радянськими органами. Про нього згадував більшовицький письменник у своєму романі "Как закалялась сталь" М.Островський.
Семен Голуб резидент Кіровограду.
Слід буде згадати також про цікаві деталі взаємовідносин Б.Смисловського керівника Зондерштабу "Р" з отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем.Як відомо Бульба-Боровець під час стрімкого наступу червоних.Намагався домовитися з німцями щодо отримання зброї для його УНРА та улагодження деяких політичних питань.Смисловський реально бачив ситуацію і тому погодився на ряд домовленностей певно з Бульбою-Боровцем,саме тому останній і поїхав у Варшаву і мав з ним зустріч. Але відомо,що про це дізналося СД яке як відомо змагалося з Абвером Канаріса і якому невдалося самому звести перемовини з отаманом і тому РСХА вимагало видачі Бульби-Боровця.Смисловський його деякий переховував та не давав до рук СД та поліції безпеки.Саме за це сам Смисловський згодом був взятий під арешт для розслідування.
Повертаючись до української резидентури. Коли в грудні 1943 року відбулася реорганізація резидентур на місцях. Було створено три окремі відділи російський,український та білоруський. Український відділ очолив Петро Крижанівський-підполковник Армії УНР,начальник закордонного відділу головного управління Генерального штабу УНР. В 1943 році одночасно очолював комісію у Варшаві з набору добровольців до Дивізії СС "Галичина".Шеф штабу УВВ.
Українська резидентура Зондерштабу "Р" виявила велику допомогу у справі викриття та ліквідації підпільних радянських організацій на території УССР та БССР.Після підготовки в німецьких розвідшколах,агенти успішно проникали в міське і районне підпілля,використовували помилки радянських патріотів (особливо комсомольської молоді),розкривали явочні та конспіративні квартири ,схованки зброї. Виявляли кервіників підпілля.
Значну роль країнська резидентура та агентура відіграла в період відступу Вермахта з України,коли більш пріоритетними ставали завдання розвідки в запіллі Червоної Армії.Резидентури були залишені в Чернігівській,Житомирській,Київській,Харківській,Дніпропетрвоській,Вінницькій,Рівненській областях.
В якості доповнення,процитуємо слова Миколи Левчука помічника резидента у Полтавській області,затриманий контррозвідкою 2-го Українського фронту Червоної Армії:
" Було наказано повернутися в Україну до матері,дочекатися приходу Червоної Армії,попасти на службу в одну з частин і вже там виконувати завдання Абверу.
Головні резиденти та їх помічники були штатними співробітниками Зондерштабу "Р".На них лежала відповідальність відбору кадрів з місцевих жителів,лояльно налаштованих до окупаційної влади. Ми мали вербувати їх та направляти на навчання в абвершколи. Якщо дозволяли якості та відданість відібраних людей їх засилали в антифашистське підіплля,партизанські загони і навіть створювали з таких осіб лжезагони партизанів"
Михайло Сидоренко агентурне псевдо "Сивач"-резидент АНСТ-Абвернебенштелле "Київ"
АНСТ -Абвернебенштелле"Київ""- периферійний орган Абверу в Києві.Стара Адреса вул.Кірова 7-9.Зараз це вул.Грушевського,28/2.Довоєнне фото.
Ольга Славинська,співробітниця Зондерштабу "Р".Заарештована в 1945 р.
Агент Г.Гіль,заарештована після війни.
Ориентировка НКГБ УССР № 1897/С областным УНКГБ о структуре и деятельности "Зондерштаба "Р" "
Борис Смисловський "фон Регенау" в 60-х роках в Ліхтенштейні.
Джерела:
1.Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки( 1917-1921) (2007)
2. И.Грибков,Д.Жуков,И.Ковтун "Особый штаб "Россия". Вече (2011)
3.А.Боляновський "Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939-1945) (2003)
4.Чуев,С.Г. "Спецслужбы Третьего Рейха" кн 1.
Про те які собі завдання ставив Зондерштаб "Р",зустрічаємо в донесенні НКГБ УССР областним управлінням про структуру та діяльність від 25 вересня 1944 року:
1. Агентурная разработка партизанских отрядов,действующих в немецком тылу,-выявление мест их дислокации,руководящего состава,численности,национального состава и партийной прослойки,наличия работников НКВД-НКГБ,морального состояния,баз снабжения,средств связи с центром,района действия и первоочередных задач.
2. Проведение через внедренную агентуру разложенческой работы среди партизанских отрядов и склонение их к переходу на сторону немцев.
3. Создание из проверенной агентуры лжепартизанских отрядов и засылки их в действующие партизанские формирования с задачей объединения и ликвидации последних
4. Ведение разведработы в тылу Красной Армии на оставленной немецкими войсками территории при их отступлении"
Очолив організацію майор Б.О. Смисловський,якому було надано оперативне псевдо "фон Регенау".
Борис Смисловський був офіцером Царської та Білої армій.В 20-х роках поступив на Вищі курси Академії Генерального штабу Рейхсверу в Німеччині.В 30-х роках зі створенням Вермахту його приймає на службу адмірал Канаріс.З початком війни проти СРСР,Смисловський формує Абвергрупи,розвідшколи та батальйони з білоемігрантів та колишніх червоноармійців в групі армій"Північ".
Борис Смисловський "фон Регенау" керівник Зондерштабу "Р"
Загальна чисельність співробітників Зондерштабу "Р" складала більше 1000 агентів ( по іншим данним,від 300 до 500). На відповідальні керівні посади в міжрегіональних та областних резидентурах призначалися політичні емігранти (росіяни,українці,білоруси) в основному це були колишні офіцери Білої Армії барона Врангеля, Армії УНР та Війська Польського,члени націоналістичних та емігрантських організацій (НСЗРиС,РОВС,НСТНП,РФС,УВО-ОУН). Командувач охоронними військами тилу груп армій "Південь",генерал від інфантерії Карл фон Рок зокрема так і відмічав:
" Більшість співробітників Зондерштабу "Р"-росіяни та українці. В основному це емігранти і колишні офіцери царської армії.Мова іде про спеціально вибраних і перевірених осіб,підготовленних... для виконання завданнь..."
Залучення українців у Зондерштаб "Р" було досить значним. Серед спіробітників Смисловського було зокрема чимало старшин Армії УНР,більшість з них були резидентами та агентами. Мова піде про найвідоміших:
Петро Дяченко колишній полковник Армії УНР,відомий командир кавалерійського полку Чорних Запорожців,контрактовий офіцер Війська Польського був головним резидентом області "В". Його резидентура активно діяла у Чернігові під прикриттям військово-будівельної контори,агенти Дяченка збирали відомості про партизанські загони Ковпака та Федорова,засилали до них свою агентуру,та створювали фіктивні партизанські загони.За допомогою українських агентів Зондерштабу "Р" вдалося отримати чимало цінної інформації про партизан та ліквідувати декілька загонів Ковпака. Зокрема була ефективною робота по створенню лжезагонів червоних партизанів,та ліквідація ними справжніх загонів.Зокрема в Ріпкінському районі Чернігівщини аналогічний загін (лжепартизанський) був створений зусиллями Дяченка влітку 1943 року,результатом чого стала ліквідація радянського партизанського загону та вбивство його керівників.
Згодом Петро Дяченко очолював школу в Обераммергау Баварії ,що готувала агентів-радистів.Цікаво,що по спогадах Романа Петренка члена ОУН(б) Петро Дяченко на свою відповідальність вишколив там 11 радистів для УПА,хоч було відомо,що вони підуть у підіплля і на Абвер не працюватимуть.
Петро Дяченко,відомий бойвий старшина Армії УНР.Головний резидент області "В" Зондерштабу "Р".
А головним керівником розвідувально-резидентської області "В" був Микола Рибачук колишній офіцер Царської армії,начальник унтер-офіцерської школи гвардійських полків в Петрограді 1917 року.Підполковник Армії УНР,учасник Другого Зимового походу Армії УНР 1921 року,старшина військового міністерства УНР. Теж контрактовий старшина від УНР у Війську Польському в 30-х роках. З німецькою розвідкою він почав контактувати ще в 1939 році.Співробітник 205-ї абвергрупи,згодом керівник резиденстської області "В" . Його підлеглі діяли в Києві,Дніпропетровську,Черкасах,Полтаві,Вінниці,Умані,Білій Церкві,Миколаєві,Пирятині,Фастові та Іванкові.
Микола Рибачук.Підполковник Армії УНР,герой 2-го Зимового походу.Керівник розвідувально-резидентської області "В". В еміграції в 1964 році прийняв сан священника УПЦ.
Іван Голуб , агентурні псевда "Гольт","Голіяд",був областним резидентом в Житомирі і одночасно резидентом "АСТ-Україна",очолював розвідшколу 220-ї абвергрупи у Львові,один з перших організаторів штабу УВВ. І.Голуб є легендарною особою.Полковник Армії УНР,в роки Визвольних змаганнь 1917-1920 рр, був повстанським отаманом на Поділлі. Був схоплений радянською владою,відбував покарання на Соловках в "СЛОНі",повернувся в Україну в 1933 році.Нелегально тікає через кордон в Галичину. З початком війни вирушає з членами ОУН(м) на Україну,організовує на Донбасі в Горлівці українськке життя видає газету "Український Донбас". У 1942 році він зачислний в Зондерштаб "Р". Свою позицію Голуб повторював так: " Ми ,українці,повинні використати момент і повинні знищити німецькими руками все комуністичне,що залишилося в Україні" .
Іван Голуб .Керівник 220-ї розвідшколи Абверу у Львові,що готувала диверсантів для запілля Червоної Армії.Перший шеф штабу УВВ.
Найближчим помічником та соратником Голуба був відомий Юрій Городянин-Лісовський "Горліс-Горський",старшина Запорозької дивізії Армії УНР,осавул Основного куреня Холодного Яру.Подвійний агент Подільского ГПУ в 20-х рр. Абвер його дуже цінував саме за його добру обізнаність раядянських органів з "нутра".
Юрій Городянин-Лісовський.Помічник І.Голуба.
Затримана весною 1944 року органами НКГБ зв`язкова штабу Голуба Катерина Стрельцова згодом на допиті характеризувала його дії так:
"Групи ОКВ,якими керували Голуб,"Юрій Горський" та інші,зовні були таємними німецькими розвідувальним органом,який вів роботу щодо виявлення радянського партійного підпілля та радянських партизанів..Як керівний склад груп,так само також більша частина агентури,були українськими націоналістами,які,поряд із виконанням завдань німців,проводили велику націоналістичну роботу серед населення й це було їх основним завданням. Усі заходи німців,щодо боротьби з радянськими партизанами та партійним підпіллям вони використовували в своїх інтересах щодо націоналістичної роботи.Пам`ятаю їхнє гасло: "Німецькими руками знищимо все більшовицьке!". Цей вислів часто вживав сам Голуб та інші наіціоналісти,які працювали в групах "ОКВ".
Представниками Голуба на місцях були призначені такі особи: в Овручі-сотник Володимир Кльопа,в Коростені-Євген Синій,в Житомирі-Григорій Грабун, у Рівному-Ярослав Герасимович,у Новограді-Волинському-сотник Дмитро Дмитренко,в Емільчині-зв`язковий Федір Мантол, у Києві та Радомишлі-сотник Ложенко. У Вінниці-сотник І Пекарчук і його дружина Тіна Пекарчук.На останніх слід детальніше спинитися.
Іван Пекарчук агентурне псевдо "Перук" сотник Армії УНР,його дружина Тіна (Харитина) Пекарчук в дівоцтві Книшенко очолювала санітарний потяг Запорізької Січі Юхима Божка в 1919 році,нагороджена жетоном Залізного Хреста -учасниця Зимового походу Армії УНР. Про них же з протоколу допиту (27 липня 1944 р) :
"ПЕКАРЧУК Иван,лет 47,кличка его "Перук",ярый украинский националист,петлюровец,эмигрант, с приходом немцев на украину прибыл в г.Житомир и работал каким-то инспектором при гор.управе по базарам,одновременно состоял в группе ГОЛУБА.
ПЕКАРЧУК Татьяна,жена ПЕКАРЧУКА Ивана,активная националистка,в возрасте 52-х,все время находится вместе со своим мужем"
Некролог на Івана Пекарчука в еміграції
Цікавими особистостями були в Зондерштабі "Р" і брати Отрешко-Арські Андрій та Микола.Обидва були хорунжими в полку Чорних Запорожців Армії УНР та лицарями Залізного Хреста за Зимолвий Похід,Микола Отрешко-Арський до того ж закінчив Спільну Юнацьку школу Армії УНР.
Микола Отрешко-Арський агентурне псевдо "Мартинов" очолював Розвідувально-резидентську область "С" ,був до 1942 року співробітником 103-ї абверкоманди.Штаб розміщувався в Чернігові.Районні резидентури існували в Бобрусйьку,Гомелі,Ніжині,Полоцьку,Лоєві,Ковелі,Калинковичах,Овручі,Слуцьку,Козельці,Новозибкові,Клинцях,Стародубі та містечку Куликівка.Агенти М.Отрешко-Арського діяли в пінічних районах УССР,на півдні БССР,в Орловській області РСФСР.
Брат Андрій Отрешко-Арський агентурні псевда "Доктор","Тарасов",був областним резидентом в Дніпропетровську,Бобруйську,Житомирі та Умані. Згодом зголосився до дивізії "Галичина" і в чині ваффен-оберштурмфюрера загинув у боях під Бродами.
Микола Отрешко-Арський. Та його могила на українському православному цвинтарі у Баунд-Бруку ,США
Відомими співробітниками Зондерштаба "Р" були також Архип Кмета підполковник Армії УНР,колишній старшина Сердюцької дивізії Гетьмана Скоропадського, начальник відділу статутів Генерального штабу УНР.Контрактовий старшина Війська Польського в 30-х рр. Був підлеглий Петра Дяченка з яким разом працював в Чернігові,організатор Українського Визвольного Війська.
Підполковник Архип Кмета
Помічником Петра Дяченка в Чернігові був також Петро Самутін сотник Армії УНР,старшина Запорізької дивізії Армії УНР,контрактовий старшина від уряду УНР у Війську Польському в 30-х рр.Організатор УВВ.
Петро Самутін
С грудня 1943 року начальником сектора зовнішньої розвідки українського відділу Зондерштабу "Р" був Андрій Долуд. В минулому командир козацького загону ім Гонти який захищав Львів в листопадові дні 1918 року,нач. штабу Армії УНР під час Першого Зимового походу,командир 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР.
Андрій Долуд.На другій світлині Андрій Долуд ліворуч,яко начальник Парашутної бригади УНА в 1945 році разом отаманом Бульбою-Боровцем.
Слід також згадати співробітників Зондерштаба "Р" Петра Захвалинського сотника Армії УНР,коменданта поліції Києва.З 1942 року командир сотні 115-го шуцманшафт куреня та Бориса Барвінського підполковника Армії УНР,помічника начальника особистої охорони Головного Отамана С.Петлюри.Пізніше старшини дивізії "Галичина" в чині гауптштурмфюрера.
Борис Барвінський ліворуч в дивізії "Галичина"
Головним резидентом в Кіровограді а пізніше помічником головного резидента області "В" Петра Дяченка був в чині лейтенанта РОА Семен Голуб.Старшина Армії УНР, очолював Особливий курінь Осадного корпусу СС Євгена Коновальця в Києві. Відомо ,що в 1931 році був заарештований радянськими органами. Про нього згадував більшовицький письменник у своєму романі "Как закалялась сталь" М.Островський.
Семен Голуб резидент Кіровограду.
Слід буде згадати також про цікаві деталі взаємовідносин Б.Смисловського керівника Зондерштабу "Р" з отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем.Як відомо Бульба-Боровець під час стрімкого наступу червоних.Намагався домовитися з німцями щодо отримання зброї для його УНРА та улагодження деяких політичних питань.Смисловський реально бачив ситуацію і тому погодився на ряд домовленностей певно з Бульбою-Боровцем,саме тому останній і поїхав у Варшаву і мав з ним зустріч. Але відомо,що про це дізналося СД яке як відомо змагалося з Абвером Канаріса і якому невдалося самому звести перемовини з отаманом і тому РСХА вимагало видачі Бульби-Боровця.Смисловський його деякий переховував та не давав до рук СД та поліції безпеки.Саме за це сам Смисловський згодом був взятий під арешт для розслідування.
Повертаючись до української резидентури. Коли в грудні 1943 року відбулася реорганізація резидентур на місцях. Було створено три окремі відділи російський,український та білоруський. Український відділ очолив Петро Крижанівський-підполковник Армії УНР,начальник закордонного відділу головного управління Генерального штабу УНР. В 1943 році одночасно очолював комісію у Варшаві з набору добровольців до Дивізії СС "Галичина".Шеф штабу УВВ.
Українська резидентура Зондерштабу "Р" виявила велику допомогу у справі викриття та ліквідації підпільних радянських організацій на території УССР та БССР.Після підготовки в німецьких розвідшколах,агенти успішно проникали в міське і районне підпілля,використовували помилки радянських патріотів (особливо комсомольської молоді),розкривали явочні та конспіративні квартири ,схованки зброї. Виявляли кервіників підпілля.
Значну роль країнська резидентура та агентура відіграла в період відступу Вермахта з України,коли більш пріоритетними ставали завдання розвідки в запіллі Червоної Армії.Резидентури були залишені в Чернігівській,Житомирській,Київській,Харківській,Дніпропетрвоській,Вінницькій,Рівненській областях.
В якості доповнення,процитуємо слова Миколи Левчука помічника резидента у Полтавській області,затриманий контррозвідкою 2-го Українського фронту Червоної Армії:
" Було наказано повернутися в Україну до матері,дочекатися приходу Червоної Армії,попасти на службу в одну з частин і вже там виконувати завдання Абверу.
Головні резиденти та їх помічники були штатними співробітниками Зондерштабу "Р".На них лежала відповідальність відбору кадрів з місцевих жителів,лояльно налаштованих до окупаційної влади. Ми мали вербувати їх та направляти на навчання в абвершколи. Якщо дозволяли якості та відданість відібраних людей їх засилали в антифашистське підіплля,партизанські загони і навіть створювали з таких осіб лжезагони партизанів"
Михайло Сидоренко агентурне псевдо "Сивач"-резидент АНСТ-Абвернебенштелле "Київ"
АНСТ -Абвернебенштелле"Київ""- периферійний орган Абверу в Києві.Стара Адреса вул.Кірова 7-9.Зараз це вул.Грушевського,28/2.Довоєнне фото.
Ольга Славинська,співробітниця Зондерштабу "Р".Заарештована в 1945 р.
Агент Г.Гіль,заарештована після війни.
Ориентировка НКГБ УССР № 1897/С областным УНКГБ о структуре и деятельности "Зондерштаба "Р" "
Борис Смисловський "фон Регенау" в 60-х роках в Ліхтенштейні.
Джерела:
1.Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки( 1917-1921) (2007)
2. И.Грибков,Д.Жуков,И.Ковтун "Особый штаб "Россия". Вече (2011)
3.А.Боляновський "Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939-1945) (2003)
4.Чуев,С.Г. "Спецслужбы Третьего Рейха" кн 1.