ИМЭЛ. Цитадель партийной ортодоксии (М.: Новый хронограф, 2010)
Дочитав книжку В.Мосолова "ИМЭЛ. Цитадель партийной ортодоксии. Из истории Института марксизма-ленинизма при ЦК КПСС 1921-1956".
Книжка являє собою добротний зразок позитивістської історіографії. блискуче опрацювання архівних матеріялів, які автором (він майже 40 рр. пропрацював у ІМЛ при ЦК КПРС) уперше впроваджуються до наукового обігу. З непідробною симпатією (майже пієтетом) Мосолов пише про Рязанова та инших чільних працівників ІМЕ до його злиття з ІЛ 1931. дещо менш - про Каменєва та ІЛ (який з самого початку був суто партійною установою й виконував переважно пропаґандистські, а не дослідницькі, функції). Звертає увагу, що автор неодноразово (ніби між иншим) у позитивному ключі згадує Троцького.
Книжка є корисною не лише для тих, хто цікавиться історією науки в цілому чи використання наукових установ із політичною метою, а й тому, хто хоче простежити один із прикладів використання авторитету науки для леґітимації тоталітарного ладу. Механізм "затягування гайок" у ІМЕ/ІЛ/ІМЕЛ у праці відтворено мало не за годинами.
Праця є переважно фактографічною, висновки може зробити читач. До українських книгарень вона навряд чи потрапить, але у вид-ві дістати можна.
Вади я помітив лише поліграфічні - на деяких сторінках помітні проблеми з кольороподілом. Ну й німецькі літери з діякритиками пару разів передано чомусь кирилічними - хибодруки, пов'язані з несумісностями кодування, у вид-ві не вичитали… Але то деталі, книжка загалом справляє гарне враження не лише змістом, а й зовнішнім виглядом :)
На жаль, українські читачі книжку не помітили. З росіян, жж яких я читаю, на неї вже відгукнулося дві людини - kmartynov та alexkinzer.
Книжка являє собою добротний зразок позитивістської історіографії. блискуче опрацювання архівних матеріялів, які автором (він майже 40 рр. пропрацював у ІМЛ при ЦК КПРС) уперше впроваджуються до наукового обігу. З непідробною симпатією (майже пієтетом) Мосолов пише про Рязанова та инших чільних працівників ІМЕ до його злиття з ІЛ 1931. дещо менш - про Каменєва та ІЛ (який з самого початку був суто партійною установою й виконував переважно пропаґандистські, а не дослідницькі, функції). Звертає увагу, що автор неодноразово (ніби між иншим) у позитивному ключі згадує Троцького.
Книжка є корисною не лише для тих, хто цікавиться історією науки в цілому чи використання наукових установ із політичною метою, а й тому, хто хоче простежити один із прикладів використання авторитету науки для леґітимації тоталітарного ладу. Механізм "затягування гайок" у ІМЕ/ІЛ/ІМЕЛ у праці відтворено мало не за годинами.
Праця є переважно фактографічною, висновки може зробити читач. До українських книгарень вона навряд чи потрапить, але у вид-ві дістати можна.
Вади я помітив лише поліграфічні - на деяких сторінках помітні проблеми з кольороподілом. Ну й німецькі літери з діякритиками пару разів передано чомусь кирилічними - хибодруки, пов'язані з несумісностями кодування, у вид-ві не вичитали… Але то деталі, книжка загалом справляє гарне враження не лише змістом, а й зовнішнім виглядом :)
На жаль, українські читачі книжку не помітили. З росіян, жж яких я читаю, на неї вже відгукнулося дві людини - kmartynov та alexkinzer.