Dec 30, 2009 16:26
Ох, як не хочеться більше таких днів як 7 день. Головна біль, нерви і переживання... Але як чудово бачити, що Господь поряд і навіть в такі, здавалося б безвихідні ситуації, Він показує вихід і допомагає, є вірним до кінця.
Такі ситуації також вчать бути більш обережним в майбутньому. Кажуть: якщо на гарячому обпечешся, то на холодне будеш дмухати... То щира правда.
Коли вже все минуло. Сусіди заспокоїлись... наче і часу трохи пройшло, але спогади не дають спочинку. Ще і ще раз прокручуєш в голові усі події і стає трохи стрьомно, особливо коли думки і уява малюють перед очима картину ураження електричним струмом або момент розрахунку за завдані збитки... Мурашки по шкірі.
Весь день тільки і думав, що про потоп... і давав собі обіцянку 100 раз думати наступного разу перш ніж на щось погоджуватись...
Але ввечері мої малята-футболісти трохи розрядили мою напругу. Точніше зарядили її іншим зарядом))
Був матч в чемпіонаті по міні-футболу. Третя гра 0 очків. Одним словом, треба виграш. Весь матч протримав у напрузі. Перевага була на боці супротивника вже майже з самого початку матчу, на другий тайм вийшли з відставанням у один гол... Але зібрались і за 20 хв спромоглися забити 2 (хоча ще один пропустили).. Отже рахунок нічійний - 3:3. Перше очко і можливість вийти в фінал!
Порадували! Хоча нервів забрали багато...
Ось такий день 8!
тайм,
фінал,
футбол,
думки,
спогади,
день,
матч