Як починається...

Jan 11, 2010 22:44

Ціково почути про себе від батьків. Про ті часи, які не памятаєш. Як народився, як виглядав при народженні, коли перший раз слово сказав, коли повзати почав...
Нещодавно мама розповідала як я почав ходити. І як почав ходити мій старший брат.
"Двоє дітей від одних батьків, а настільки різні, - каже моя мама. - от взяти, наприклад, як ходити почали: ти, Вова, пішов у 10 місяців, обережно, помаленьку, контролюючи кожен крок, а твій брат, як тільки став на ноги одразу побіг... по дорозі вдарився, розбив голову і впав..."

І так воно і на все життя передалося. Брат ніколи не міг всидіти на місці. Для нього сидяча робота - то більше ніж каторга. І сидіти довше ніж 20 хв він міг лише якщо дивився цікавий фільм. Я ж навпаки, уляблена робота - коли можна посидіти, подумати і робити все не "відходячи від каси"...
Брат вже у 18 років сам поїхав в Польщу заробляти гроші, а ж у 18 навіть на потязі сам ніколи не їздив.

Одним словом, моя обережність, розпочата з перших кроків, продовжується і зараз... А брат, як був сорвиголова, так і зараз ним залишається!!!

Отже, багато можна сказати про дитину, якщо уважно за нею спостерігати...

мама, спогади

Previous post Next post
Up