Konstanty I. Gałczyński po ukraińsku
- Розкажи, як мене кохаєш.
- Добре.
- Ну не мовчи!
- Кохаю тебе на сонці і при свічі.
Люблю тебе в капелюшку, люблю в береті,
Кохаю при сильному вітрі і на концерті.
Кохаю в бузку, малині, березах, кленах,
Чи спиш, чи працюєш - не гасне кохання в мене.
І навіть коли на сніданок яйце розбиваєш,
А потім упустиш ложку - тебе кохаю.
Кохаю в таксі, в машині - аж до знемоги.
Кохаю на старті, кохаю в кінці дороги.
Як чешеш волосся, очі мої веселі.
Кохаю тебе в небезпеці й на каруселі.
На морі, у горах, босою і в калошах.
Завтра сьогодні, вічно, моя хороша.
А коли прилетять пташки і почне тепліти -
Люблю, як весну.
- А влітку?
- Як частку літа.
- А восени, коли дощ, і всі стають сонні?
- Кохаю тебе, хоч губиш ти парасолі.
- А як зима вкриє вікна морозним шматтям?
- Кохаю тебе. Ти веселе моє багаття.
Ось тут, у твоєму серці, я безборонний.
А за вікнами сніг. А на снігу - ворони.
[ Перевела Ганна Осмоловська }
Rozmowa liryczna
Konstanty Ildefons Gałczyński
- Powiedz mi jak mnie kochasz.
- Powiem.
- Więc?
- Kocham cie w słońcu. I przy blasku świec.
Kocham cię w kapeluszu i w berecie.
W wielkim wietrze na szosie, i na koncercie.
W bzach i w brzozach, i w malinach, i w klonach.
I gdy śpisz. I gdy pracujesz skupiona.
I gdy jajko roztłukujesz ładnie -
nawet wtedy, gdy ci łyżka spadnie.
W taksówce. I w samochodzie. Bez wyjątku.
I na końcu ulicy. I na początku.
I gdy włosy grzebieniem rozdzielisz.
W niebezpieczeństwie. I na karuzeli.
W morzu. W górach. W kaloszach. I boso.
Dzisiaj. Wczoraj. I jutro. Dniem i nocą.
I wiosną, kiedy jaskółka przylata.
- A latem jak mnie kochasz?
- Jak treść lata.
- A jesienią, gdy chmurki i humorki?
- Nawet wtedy, gdy gubisz parasolki.
- A gdy zima posrebrzy ramy okien?
- Zimą kocham cię jak wesoły ogień.
Blisko przy twoim sercu. Koło niego.
A za oknami śnieg. Wrony na śniegu.