Про буденне

Jan 27, 2011 15:02

Біля офісу, де я палю, ходить місцевий хлопчина-даун . Кмітливий такий хлопчик.
Але чому він весь час заводить САМЕ ЗІ МНОЮ розмову?
Один знайомий, відомий психіатр, розповідав колись мені, що психічно хворі люди дуже добре відчувають собі подібних.

І мені наснилося, шо я так співаю:


Пост було написано з метою навчитись вставляти музику в жж. Довелося потратити годину. Хлопчик недаремно звернув на мене увагу.

отедода, дохтур шо зі мною?, а шо?, горе та й годі, котік, блогербля

Previous post Next post
Up