Завжди буде більше тих, хто виходить на площу вже після революції… (я навіть скажу, непорівняно більше)
Зазвичай, перша фраза, яку люди кажуть, коли їм дають в руки пакет з фарбою чи димовуху: «У мене завтра пари». Ти їм: «Там пацани сидять», а вони: «Бля буду, і душой, і тілом з вами, але у мене тиждень до зарплати, сам на обсосах сиджу». І йдуть на пиво. Є інші люди. Вони б’ють себе кулаком в груди і кричать «Ми правозахисники! Ми захищаємо права! Шестидесятники, Стус, нація і народ!» Ти їм пошепки: «Чуваки, спокійніше, для початку просто напишіть звернення», вони в свою чергу: «Тьху, та він же ж провокатор! Терорист! І взагалі не з нашої країни. Що мені за це в кулуарах скажуть?». І йдуть на пиво. Ми, демократи старої закалки - найбільший тормоз прогресу. Більший, ніж ідеологічні вороги. Ми просрали РУХи і КУНи, просрали майдани, довіру і повагу. Але замість того, щоб попуститися поступитися чомусь новому - ми ладні змішати його, це нове, з гімном аби виправдати власну недолугість. Ми робимо красіву міну прі плохой ігрє, панове! Це не Тягнибок забирав голоси у Нашої України - це Наша Україна просрала довіру народу, це не Корчинський робив провокації проти націонал-демократів, це націонал демократи ставили на чолі РУХу кадрових кагебістів. І ці люди будуть щось критикувати і щось підтримувати чи непідтримувати? То це смішно, друзі.
Перед президентськими виборами мене вражали ці шоу, типу "Форум націоналістів", "Народна рада", де збиралися, так би мовити, патріоти в законє (навіть притягли майже неходячого упівця), були дуже поважні люди. Дуже пристойні люди. У мене в голові не вкладається, що їх спонукало робити той цирк і ліпити порятунок нації з того, що ним не тільки не було, а навпаки.
Це і їм теж подякуємо за те, що відбувається з нами сьогодні.
Мені розповідали, що в старому Китаї був такий вид катування, коли до живої людини прив'язували трупа і примушували ходити з ним, щоб здорова людина повільно розкладалась...