Є в мене знайомий. Пахав, як папа карла. Однокімнатну квартиру купив на Оболоні. Одружився вже біля 30-и років. Ну, є хата, дитину народили, а тут ще (ну так сталось, пізно спохопились) друга дитина народилась, але і то ще не все. Інсульт його звалив, а він був єдиним годувальником родини. Так мені будь-хто скаже, що таких сімей дофіга. І це ще не
(
Read more... )
Comments 19
Reply
Reply
-----------------------
до гарного швідко привикаєш, і вже начебто все маєш, а вредна душа хоче ще більшого - Парижу.:)
тому жити треба простіше, як жінки в Україні, мрії не парижами виміряти, а розміром будинку, новою плитою, губною помадою з того ж Парижу, а то буде як у тієї героїні в куно:)
Reply
Reply
Reply
Reply
це нам,молоді,смішно святкувати цей день.а наші мами і бабусі це трохи інше покоління,їх можна зрозуміти.
Reply
Мені не смішно, що святкують цей день. Мені здається, що, може, тому наші жінки так тяжко пашуть і так мало мають, бо радіють букетику мімози на женський дєнь у спальному районі.
Reply
а за букетик мімози...я не вірю,шо їм доведеться пахати менше,якшо вони перестануть радіти букетикам мімози.це не про нашу країну.
і знову ж - я говорю за мам і бабусь.я можу зрозуміти їх радість так само ,як і вони розуміють мою нелюбов до цього свята.
Reply
Reply
Reply
Але там не про те. Про різне розуміння рутини у них вчора і в нас сьогодні. Я вже мовчу про наше вчора:)
Reply
Reply
Reply
Leave a comment