Цікаво, як в наш час має відзначитись людина, щоб заслужити статус провокатора?
І отримати статус провокатора в наш час це
а) скоріше добре, ніж погано?
б) скоріше погано, ніж добре?
Перші ліпші провокації, які згадались (все - бояни, можна не відкривати):
- "Концтабір "Артек"
http://d-korchinskiy.livejournal.com/124734.html - "Фашистские выродки против георгиевских ленточек"
http://www.nazlobu.ru/publications/comments1889.htm - "В логове бандерлогов"
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=3&news_id=3680 - "Дневник рабочего львовского метро"
http://www.tereveni.org.ua/forum/index.php?showtopic=12701Нещодавно з*явилися такі шедеври, як "Галицька Конституція" і "Белый букварь"...
Мене завжди дивував поділ на развєдчіка і шпіона. Той, хто "наш" - развєдчік, хто "чужой" - шпіон.
З провокатором - непонятка. Як називати "нашого" провокатора? Якщо відповідника не знайдено - нащо вживати це слово лише в негативному контексті? Чи буде цікавим світ без провокаторів і провокацій?
Нашо я пишу те, що всі давно і так знають? Просто мене останнім часом дратує вислів "тупий провокатор" або "банальний провокатор". Що ж це за провокатор, якщо він тупий і банальний???