Гуляємо без візочка
1 рік і 5 місяців
Спочатку ходити гуляти без візочка страшно (мамі), але цікаво і зручно (теж мамі:)). Мені інколи ліньки збирати візочок і тоді ми виходимо на вулицю без нього. (Останнім часом це все частіше і частіше.) Носити Михасю ну ручках я вже багато не можу, не вистачає сил. Тому вигадую різні цікавинки щоб його відволекти і зацікавити самостійним ходінням. І я бачу, що це працює і синочок більш охоче ходить на вулиці. Більш того, він починає вже сам вигадувати собі ігри і цікавинки.
Ось деякі ідеї з яких ми починали і які досі з успіхом використовуємо:
- розповідати вірші. Діє чудово. Я розповідаю "мішка косолапий" зі свого дитинства, який я приблизно переклала на українську і вийшов віршик "ведмедик клишоногий" :) Мішута залюбки йде під нього і в кінці топає ніжкою. Просить повторювати ще і ще. Розповідаю і інші вірші, які приходять в голову.
- м'яч. З м'ячем синочок залюбки гасає і майже забуває про маму.
- крейда. Я малюю щось попереду і пропоную Михасі якусь гру. Наприклад, він - літачок. Я малюю хмари і він літає з хмари на хмару паралельно рухаючись в потрібному мені напрямку.
- розповідаю що буде по-переду, куди ми йдемо і що побачимо. Також ми звертаємо увагу на те, що поруч: дивимося як бруньки перетворюються на листячко, обнімаємо дерева і копаємося в землі :)
- ще можна взяти якусь маленьку іграшку і ставити її на відстані, щоб малючок йшов до неї.
А головне насолоджуватися прогулянкою :) І не ставити собі за мету кудись обов'язково прийти і щось робити. Звісно бувають дні, коли мамі потрібно в крамницю, або якщо ми йдемо в басейн, то ми йдемо цілеспрямовано і намагаємося по мінімуму відволікатися. Але у всі інші дні ми йдемо куди маленькі ноги нас несуть і можемо стояти на одному місці як завгодно довго. Для мами додаткова можливість практикувати "тут і зараз" і вчитися не поспішати.
Гарних вам прогулянок :)
Спочатку ходити гуляти без візочка страшно (мамі), але цікаво і зручно (теж мамі:)). Мені інколи ліньки збирати візочок і тоді ми виходимо на вулицю без нього. (Останнім часом це все частіше і частіше.) Носити Михасю ну ручках я вже багато не можу, не вистачає сил. Тому вигадую різні цікавинки щоб його відволекти і зацікавити самостійним ходінням. І я бачу, що це працює і синочок більш охоче ходить на вулиці. Більш того, він починає вже сам вигадувати собі ігри і цікавинки.
Ось деякі ідеї з яких ми починали і які досі з успіхом використовуємо:
- розповідати вірші. Діє чудово. Я розповідаю "мішка косолапий" зі свого дитинства, який я приблизно переклала на українську і вийшов віршик "ведмедик клишоногий" :) Мішута залюбки йде під нього і в кінці топає ніжкою. Просить повторювати ще і ще. Розповідаю і інші вірші, які приходять в голову.
- м'яч. З м'ячем синочок залюбки гасає і майже забуває про маму.
- крейда. Я малюю щось попереду і пропоную Михасі якусь гру. Наприклад, він - літачок. Я малюю хмари і він літає з хмари на хмару паралельно рухаючись в потрібному мені напрямку.
- розповідаю що буде по-переду, куди ми йдемо і що побачимо. Також ми звертаємо увагу на те, що поруч: дивимося як бруньки перетворюються на листячко, обнімаємо дерева і копаємося в землі :)
- ще можна взяти якусь маленьку іграшку і ставити її на відстані, щоб малючок йшов до неї.
А головне насолоджуватися прогулянкою :) І не ставити собі за мету кудись обов'язково прийти і щось робити. Звісно бувають дні, коли мамі потрібно в крамницю, або якщо ми йдемо в басейн, то ми йдемо цілеспрямовано і намагаємося по мінімуму відволікатися. Але у всі інші дні ми йдемо куди маленькі ноги нас несуть і можемо стояти на одному місці як завгодно довго. Для мами додаткова можливість практикувати "тут і зараз" і вчитися не поспішати.
Гарних вам прогулянок :)