З раннім розвитком у нас "цікаві" стосунки. Бувають дні, коли у мене повно енергії і хочеться щось робити, ми пробуємо з Михасиком щось новеньке. Бувають дні коли хочеться щось почитати, накопичити ідеї, а робити нічого не хочеться. А бувають дні, коли взагалі нічого не хочеться - ні читати, ані робити. І тоді знову закрадається ця жахлива думка "ми втрачаємо час, можна було б щось робити". І я думаю що я жахливо лінива мама і геть зовсім не займаюся дитиною. Але варто лише зупини скиглення і придивитися - дитина розвивається постійно! А якщо життя мами цікаве і насичене, якщо вона цікавиться ще чимсь окрім дитини, то скоріш за все малеча навчитися багатьом захоплюючим речам і зробить це без усіляких занять і підготовлених ігор.
Пару прикладів:
Два тижні тому ми їздили в парк Феофанія, просто погуляти. Там звісно безліч цікавого для нашого жука: рослини, квіти, шишки, ставки. Особливо Михаську зацікавили стручки з насінням якоїсь квітки.
Як цікаво було виколупувати то насіннячко!
Сьогодні Михась навчився діставати довгу трубку з баку з водою. Щасливий був - безмежно! Сам зрозумів як це зробити. Від мене зусиль - нуль, я тим часом готувала сніданок. Хоча ні, зусилля такі були - важко спочатку стримати себе і не забороняти дитині робити всі ці, такі прекрасні, дурниці.
З інших дурниць - я саджала насіння в горщик, а Мішка розкидувати землю. Так, потім треба було підмітати. Доречі це робив наш тато :)) Але в землі малюковський до цього ще не рився, на вулиці самий пісок скрізь, тому для нього це було знайомство з новими відчуттями!
Про розкидування макарон, колупання в хлібі, розчавлювання винограду і розмазування сирку по столику я вже мовчу :) Зрозуміло що і до охайності треба привчати, але все таки краще це робити власним досвідом, ніж нескінченними "неможна", "подивись що ти накоїв", "у тебе будуть брудні руки", "знову штани замажеш".