(no subject)
Знову, ку..., радіо, телебачення, преса.
Влада собі як влада: суцільні бандити.
довелось малювати нову футболку...
Півні прекрасні. Що ще сказати.. )
_________________________________________
На чорних сторінках білою ручкою. Навіть чорні дні мають щось світле.
Я сподіваюсь, що мої хронічні погані настрої остаточно падуть з появою весни. Розтануть зі снігом. Депресія.Тьху. Це вже не на часі.
Я дивлюсь через призму наявності мого простору і мого часу. Яка в біса одинокість?
_________________________________________
Вчора приповзла додому і засіла за "Записки українського самашедшого". З ними і заснула. Наснилось, що я стою біля вікна у колишній квартирі на Щорса. Чудовий краєвид. Київ ще не захаращений сірими хмарочосами. Дивлюсь у сторону госпіталя. За ним будинки розступаються -- і я бачу свій нинішній будинок, що на половину охоплений полум"ям. Я переношусь туди. Коли вже опиняюся на місці з мамою, пожежників і слід простив. Півбудинка спалено. Мама у сусідній будинок заходить. Я за нею. Піднімаємось на якийсь поверх.. Опиняємось у квартирі ворожки. Та говорила щось. У кімнаті темно. Коли я виходилаь з квартири, ворожка підійшла до мене, щоб щось сказати. але вона вже була сивим чоловіком, який трохи схожий був на Коцюбинського.. Вона мала мені сказати щось важливе -- і я прокинулась
Було десь 11. 55 - 12. 00.
Таке..
Десь о четвертій пекла кекс під Джо Кокера. Жодне вікно не світиться. Вулиця теж темна.
_________________________________________________
Київ іноді видається морем. Будинки - кораблі. Ми - рибки.
Або планктон. Це вже кому як ближче.
________________________________________________
Говоримо про ЧЕСнісТЬ, ВІД_ВЕРТість, Щи(У)Рість, а виходить казна-що. Грішне з праведним поплутали. Лицеміри довбані. Самообманюєтесь. От що скажу.