А ситуація була така.
Ми з Оксаною (раденькі ще з одного вже відмучаного заліку) поїхали розбиратись зі своїми медичними картками у студ. поліклініку на Ломоносова. (У суботу перший іспит. До нього я, до речі, дуже успішно не готуюсь)
От якого доброго мене потягнуло Оксані сказати перевірити, чи її флюрографія дійсна?
Я ж ще й забула, що їй там операцію нещодавно робили (дрібнесеньку, але все одно) і їй не можна, бо зайве опроміненння і бла-бла..
Коротше, Ксю підійшла до тих тітоньок. Вони почали наполягати, щоб вона зробила флюр..
Виходить Оксана заплакана, питає, чи маю 10 гривень. Я дала і толком не зрозуміла, що відбувається. Тільки чую, що друга тітонька з противним виразом обличчя шикає, щоб Ксю мовчала і бере ту десятку. О_о
Виявилось, що ті поставили їй одну(з двох! навіть не все, що треба ;) печаток за ту десятку.
Блін. От хотілося мені їм сказати, що зараз міліцію викличу..
Хоча міліція зараз... що й завжди.
ЗІ: Щодо міліції. Років десять тому була у моїй родині досить неприємна ситуація. Мого дідуся, а він саме отримав у той день зарплату, загребли у бобіка менти. Записали, що він був п"яний (хоча він не був), забрали зарплату, шапку (зима була) і ще й змусили штраф заплатити.
От така у нас міліція. Мене вже не дивує нічого. І щодо нещодавнього інциденту з тим хлопцем..
**Влада собі як влада: суцільні бандити.