Стара гуцулка_1926 Миколи Сеньковського etc.
somethign dumayu to sho deyaki i ya ne znala do chasu
pioneru pryamo 2vi chastyny z klassnogo korystuvacha zhzh proidysvit -dozemnyj uklin sho podae takyj i duzhe bagato inshogo cikavogo materialu!
У світі світла і тіні Миколи Сеньковського
Перебираючи очима цілі масиви фотостаровини, часто в силу різних обставин не відаєш з чиїми знимками маєш справу. А якщо й щастить ідентифікувати їх авторство, то часто пошукові операції у зборі якоїсь інформації про самого фотографа заходять в глухий кут. Архівуючи вінтажний матеріял присвячений Карпатам і Гуцулії, неодноразово наштовхувався на роботи якогось М. Seńkowski (деякі з них вже постив) . Першим ділом подумав, то якийсь місцевий поляк, який був так залюблений в гуцульський край і його мешканців, що залишив по собі цілу серію оргінальних краєзнавчих відбитків того часу. Зрештою за деякий час з'ясував, що йдеться про українця, уродженця містечка Пирятин на Полтавщині Миколу Івановича Сеньковського.
Народився фотомитець 23 листопада 1893 р. в сім'ї родового шляхтича. В Пітері закінчив кадетський корпус, отримавши спеціяльність фотограмметрія. Взявши до уваги отриманий фах, в роки Першої світової війни в складі російської армії Миколу Сеньковського використовували як військового фотографа. Саме тоді він вперше побував й в українських Карпатах і, схоже, закохався в їх колорит.
Яремче_1926
Кути_брак дати
Ясенів_Писаний камінь_брак дати
Косів_брак дати
Завершальний етап Першої світової збігся в часі з революційними подіями на землях Російської імперії, зокрема, національною боротьбою українців за незалежність та громадянською війною в країні. Після поразки УНР у визвольних змаганнях і встановлення на більшій території України радянської влади Сеньковський приймає рішення емігрувати в Польщу, оселившись на початку 1920-х рр. в одному з наймальовничіших кутків Гуцульщини Жєб'ї ( суч. назва Верховина).
Жєб'є_Чорний Черемош_брак дати
Жєб'є_1927
Саме в Жєб'ї Микола познайомився з місцевою учителькою, яка була співорганізатором першої української школи в цьому населеному пункті, і невдовзі одружився з нею. Не виключено, що на цій фотографії нижче зображена саме пані Сеньковська...
Жєб'є_гуцульська шкільна наука_1927
Адаптувавшись на новому місці, Микола Іванович розпочинає дрібний бізнес. Спочатку в сусідньому Косові, а потім й в Коломиї він відкриває магазини радіо- та фототехніки. При цьому Сеньковський не полишає фотосправу: фотографує сам і займається фотовидавництвом.
Косів_міст через Рибницю_брак дати
Косів_видок_1926
Косів_брак дати
Косів_брак дати
Основним предметом мистецького зацікавлення фотографа стають Карпати. Його об'єктив намагається зафіксувати всю природню красу гір, місцеві краєвиди, вершини й долини, бурхливі потоки й ріки.
Татарів_видок_брак дати
Кути_брак дати
Делятин_брак дати
Яремче_брак дати
Але які українські Карпати та й без гуцулів. Тому чимало з відомих нам ( і найсмачніших! ) світлин Миколи Сеньковського присвячено саме життю і побуту горян. Тут обряди та звичаї, художні ремесла та культові споруди, музИки та просто люди гір...
Гуцулія_1927
Гуцулія_1927
Косів_брак дати
Косів_брак дати
Про професійний рівень майстра свідчить той факт, що його роботи були тоді представлені на виставках не лише в самій Польщі, але й поза її межами. Мабуть, найбільшим успіхом Миколи Сеньковського стало присудження гран-прі на виставці в Парижі 1931 р. за роботу "Стара гуцулка", яку більшість з вас вже певно не раз бачила і милувалася нею. Тож запам'ятайте ім'я її творця!
Стара гуцулка_1926
Гуцул_брак дати
Гуцул з файкою_1926
Косів_дудяр Козьма Михайлюк_1931
У вересні 1939 р. Німеччина оголосила війну Польщі і швидко просувалася її територією на схід. Залишки польської армії та окремі представники її урядових кіл відступали на креси в Галіцію, щоб в горах перейти румунський кордон і таким чином врятуватись від полону. Одного вересневого дня на подвір'я коломийського обійстя Сеньковських заїхала автотехніка з вищими польськими сановниками. Саме з ними Микола, як колишній військовий спеціяліст, невдовзі перетнув польсько-румунський кордон в Карпатах. Після цього, як згадує його син, Юрій Сеньковський, жодних достовірних звісток про батька вже не було. Хіба що в часи війни хтось невідомий переслав тітці від Червоного хреста в Льондоні продуктову посилку, а вже у новітні часи незнайома літня жінка передала сину, що буцімто вона познайомилася з його батьком в Англії, де той помер і похований на одному з столичних кладовищ...
Гуцулія_риболовля при лушниці_1929
Гуцулія_в дорозі на торговицю_1932
Косів_гуцульський тип_брак дати
А ось пані Сеньковська в буремні воєнні літа зосталася на рідній землі, вступивши в лави українського націоналістичного підпілля. За зв'язки з ним була в 1945 р. заарештована коломийською ґєбньою. Однак змогла вирватись на волю, продовживши підпільну роботу проти совєтів вже у Львові. З організованою групою при спробі переходу румунського кордону пані Сеньковська була затримана і з застінків львівської тюрми вже більше не вийшла.
На жаль, за словами Юрія Сеньковського під час арешту матері в 1945 р. совєцька наволоч прямо на подвір'ї дому салдатськими кирзаками розчавила й чималу кількість фотонегативів робіт його батька. Можна тільки здогадуватися скільки цікавого матеріялу ми вже не побачимо, і скільки ще би зробив фотомайстер, якби не страшне військове лихоліття зі всіма його подальшими наслідками...
Одні з останніх світлин Миколи Сеньковського на українській землі:
Кути_костьол_1939
Яремче_Наша господа_1939
У світі світла і тіні Миколи Сеньковського - 2
В травни минулого року розміщував розвідку про славного українського
хвотомайстра, популяризатора Карпат і карпатців Миколу Сеньковського.
За сей час зібралася нова підбірка з більш ніж двох десятків знимків його
авторства. Так що знову wellcome у світ світла і тіні пана Сеньковського!
Жаб'є
Дора
Пи. Си. Всі світлини датовані 1925-1930-ми роками.
pioneru pryamo 2vi chastyny z klassnogo korystuvacha zhzh proidysvit -dozemnyj uklin sho podae takyj i duzhe bagato inshogo cikavogo materialu!
У світі світла і тіні Миколи Сеньковського
Перебираючи очима цілі масиви фотостаровини, часто в силу різних обставин не відаєш з чиїми знимками маєш справу. А якщо й щастить ідентифікувати їх авторство, то часто пошукові операції у зборі якоїсь інформації про самого фотографа заходять в глухий кут. Архівуючи вінтажний матеріял присвячений Карпатам і Гуцулії, неодноразово наштовхувався на роботи якогось М. Seńkowski (деякі з них вже постив) . Першим ділом подумав, то якийсь місцевий поляк, який був так залюблений в гуцульський край і його мешканців, що залишив по собі цілу серію оргінальних краєзнавчих відбитків того часу. Зрештою за деякий час з'ясував, що йдеться про українця, уродженця містечка Пирятин на Полтавщині Миколу Івановича Сеньковського.
Народився фотомитець 23 листопада 1893 р. в сім'ї родового шляхтича. В Пітері закінчив кадетський корпус, отримавши спеціяльність фотограмметрія. Взявши до уваги отриманий фах, в роки Першої світової війни в складі російської армії Миколу Сеньковського використовували як військового фотографа. Саме тоді він вперше побував й в українських Карпатах і, схоже, закохався в їх колорит.
Яремче_1926
Кути_брак дати
Ясенів_Писаний камінь_брак дати
Косів_брак дати
Завершальний етап Першої світової збігся в часі з революційними подіями на землях Російської імперії, зокрема, національною боротьбою українців за незалежність та громадянською війною в країні. Після поразки УНР у визвольних змаганнях і встановлення на більшій території України радянської влади Сеньковський приймає рішення емігрувати в Польщу, оселившись на початку 1920-х рр. в одному з наймальовничіших кутків Гуцульщини Жєб'ї ( суч. назва Верховина).
Жєб'є_Чорний Черемош_брак дати
Жєб'є_1927
Саме в Жєб'ї Микола познайомився з місцевою учителькою, яка була співорганізатором першої української школи в цьому населеному пункті, і невдовзі одружився з нею. Не виключено, що на цій фотографії нижче зображена саме пані Сеньковська...
Жєб'є_гуцульська шкільна наука_1927
Адаптувавшись на новому місці, Микола Іванович розпочинає дрібний бізнес. Спочатку в сусідньому Косові, а потім й в Коломиї він відкриває магазини радіо- та фототехніки. При цьому Сеньковський не полишає фотосправу: фотографує сам і займається фотовидавництвом.
Косів_міст через Рибницю_брак дати
Косів_видок_1926
Косів_брак дати
Косів_брак дати
Основним предметом мистецького зацікавлення фотографа стають Карпати. Його об'єктив намагається зафіксувати всю природню красу гір, місцеві краєвиди, вершини й долини, бурхливі потоки й ріки.
Татарів_видок_брак дати
Кути_брак дати
Делятин_брак дати
Яремче_брак дати
Але які українські Карпати та й без гуцулів. Тому чимало з відомих нам ( і найсмачніших! ) світлин Миколи Сеньковського присвячено саме життю і побуту горян. Тут обряди та звичаї, художні ремесла та культові споруди, музИки та просто люди гір...
Гуцулія_1927
Гуцулія_1927
Косів_брак дати
Косів_брак дати
Про професійний рівень майстра свідчить той факт, що його роботи були тоді представлені на виставках не лише в самій Польщі, але й поза її межами. Мабуть, найбільшим успіхом Миколи Сеньковського стало присудження гран-прі на виставці в Парижі 1931 р. за роботу "Стара гуцулка", яку більшість з вас вже певно не раз бачила і милувалася нею. Тож запам'ятайте ім'я її творця!
Стара гуцулка_1926
Гуцул_брак дати
Гуцул з файкою_1926
Косів_дудяр Козьма Михайлюк_1931
У вересні 1939 р. Німеччина оголосила війну Польщі і швидко просувалася її територією на схід. Залишки польської армії та окремі представники її урядових кіл відступали на креси в Галіцію, щоб в горах перейти румунський кордон і таким чином врятуватись від полону. Одного вересневого дня на подвір'я коломийського обійстя Сеньковських заїхала автотехніка з вищими польськими сановниками. Саме з ними Микола, як колишній військовий спеціяліст, невдовзі перетнув польсько-румунський кордон в Карпатах. Після цього, як згадує його син, Юрій Сеньковський, жодних достовірних звісток про батька вже не було. Хіба що в часи війни хтось невідомий переслав тітці від Червоного хреста в Льондоні продуктову посилку, а вже у новітні часи незнайома літня жінка передала сину, що буцімто вона познайомилася з його батьком в Англії, де той помер і похований на одному з столичних кладовищ...
Гуцулія_риболовля при лушниці_1929
Гуцулія_в дорозі на торговицю_1932
Косів_гуцульський тип_брак дати
А ось пані Сеньковська в буремні воєнні літа зосталася на рідній землі, вступивши в лави українського націоналістичного підпілля. За зв'язки з ним була в 1945 р. заарештована коломийською ґєбньою. Однак змогла вирватись на волю, продовживши підпільну роботу проти совєтів вже у Львові. З організованою групою при спробі переходу румунського кордону пані Сеньковська була затримана і з застінків львівської тюрми вже більше не вийшла.
На жаль, за словами Юрія Сеньковського під час арешту матері в 1945 р. совєцька наволоч прямо на подвір'ї дому салдатськими кирзаками розчавила й чималу кількість фотонегативів робіт його батька. Можна тільки здогадуватися скільки цікавого матеріялу ми вже не побачимо, і скільки ще би зробив фотомайстер, якби не страшне військове лихоліття зі всіма його подальшими наслідками...
Одні з останніх світлин Миколи Сеньковського на українській землі:
Кути_костьол_1939
Яремче_Наша господа_1939
У світі світла і тіні Миколи Сеньковського - 2
В травни минулого року розміщував розвідку про славного українського
хвотомайстра, популяризатора Карпат і карпатців Миколу Сеньковського.
За сей час зібралася нова підбірка з більш ніж двох десятків знимків його
авторства. Так що знову wellcome у світ світла і тіні пана Сеньковського!
Жаб'є
Дора
Пи. Си. Всі світлини датовані 1925-1930-ми роками.