Цитата дня: "Україна: усе змінилося"
У записі МШФ vent-de-la-mer
Допис:
Читаю книжку про Івана Франка.
Цікаво, наскільки тодішня ситуація (кінець XIX століття) не має нічого спільного з сучасною.
Тоді абсолютною більшістю населення України (на сході і заході) були україномовні селяни (а в містах україномовні становили меншину). Відповідно, патріотична інтелігенція тільки й думала, як би пробудити селянство і залучити до боротьби за світле завтра.
Виходить, що усі тодішні наробітки абсолютно непридатні для сьогодення. У селі живе меншість населення. А «будити» доводиться не його, а міських русифікованих нащадків селян епохи Драгоманова
Коментарі (виборково):
kerbasi:
Проте тепер патріотична інтелігенція ніяк не може припинити вдавати з себе селян.
vent_de_la_mer:
Вони механічно повторюють старі патерни.
Мені цікаво, коли вони прокинуться і помітять, що за останні 50 років ситуація докорінно змінилася?
irengloria:
Але, з іншого боку, не варто забувати, що книжна культура тоді була вся іншомовна. В спогадах Олени Пчілки про Драгоманова серед іншого йшлося і про те, що за її дитинства майже зовсім не було книжок українською, і що в її досить патріотично налаштованій родині, тим не менш, дітей вчили читати за російськими книжками. Схожа ситуація була і в початковій школі, яку відвідували селянські діти. Тодішня патріотична інтелігенція відчувала значно сильніший мовний тиск - навколишнє середовище було майже тотально іншомовним, і створювати широкі пласти лексики, наприклад, ділову чи наукову термінологію доводилось ледь не з нуля. Тодішні наробітки корисні хоча б тим, що показують, як ентузіастам успішно вдавалось протистояти тискові середовища, адже вони мали значно менше україномовних "ресурсів" для задоволення своїх культурних потреб.
maksymus:
Собирались малороссы
В тесно сплоченном кружке,
Обсуждали все вопросы
На российском языке...
vent_de_la_mer:
Тодішні ентузіасти фактично й заклали основи сучасної української мови, ідентичности, державности, трактування історії (звісно, на основі народної мови/культури/тощо).
Вони були розумними терезими людьми і шукали алгоритми поведінки, які були б ефективні _за_ _тих_ _умов_. Звісно, коли 80%-90% - селяни (україномовні, але темні), то єдина адекватна відповідь - достукатися до серця селянина. А тому 90% уваги - на село, селян, «справжню сільську Україну» тощо.
Від 1950х-1960х ситуація докорінно змінилася. Тому більшість старих алгоритмів просто не підходять до сучасних реалій.
uawarrior_south:
І я читаю книгу Грицака :))
Трохи інше враження - вони вдавали, що пишуть для селян.
Насправді писали для інтелігенції, - нової сільської і робітничої інтелігенції.
І ситуація майже абсолютно ідентична - малоосвічені українські обивателі на нижчих щаблях суспільства і інокультурна та інонаціональна еліта - на верхніх.
vent_de_la_mer:
Щодо писання для інтелігенції - це так: не знаю, хто з тодішніх звичайних селян міг оперувати словами «соціалізм», «пролетаріат» тощо.
А от щодо сучасної ситуації... Що я бачу, що у містах майже всі розмовляють російською у повсякденному житті. І ці люди досить освічені - як мінімум середня освіта, але в дуже багатьох - інститутські дипломи. Вони собі дають раду у повсякденному житті... а от повернення до мови їх не цікавить. Державність може й цікавить, але не у етно-культурному сенсі.
А за часів Франка майже усі були селянами і з них більшість не вміла навіть читати-писати, не кажучи вже про середню освіту.
Очевидно, цілі і методи тепер інші, ніж тоді.
uawarrior_south:
"Селяни" неписьменні (або із тим, що я називаю інтелектуальною дислексією) - вони і сьогодні є.
Причому не лише в селі - це загальний нижчий прошарок суспільства, бидло - вони принципово нічого не читають. Хіба в газетах анекдоти та гороскопи.
Спитайте їх - де вони живуть - будете мати привід посміятися. Про соціалізм чи ще який "ізм" не треба - просто спитайте де вони живуть, або як ПРАВИЛЬНО пишеться їхнє прізвище...
Від часів Франка мало що змінилося. Так що Ваше враження - інтелектуальний міраж, даруйте. Ви обертаєтесь у колі освічених людей, здатних до абстрактного мислення і гадаєте - що всі такі.
Серед моїх знайомих дуже багато україномовних - майже 100%. Але у моїй спеціалізації своя специфіка.
Допис:
Читаю книжку про Івана Франка.
Цікаво, наскільки тодішня ситуація (кінець XIX століття) не має нічого спільного з сучасною.
Тоді абсолютною більшістю населення України (на сході і заході) були україномовні селяни (а в містах україномовні становили меншину). Відповідно, патріотична інтелігенція тільки й думала, як би пробудити селянство і залучити до боротьби за світле завтра.
Виходить, що усі тодішні наробітки абсолютно непридатні для сьогодення. У селі живе меншість населення. А «будити» доводиться не його, а міських русифікованих нащадків селян епохи Драгоманова
Коментарі (виборково):
kerbasi:
Проте тепер патріотична інтелігенція ніяк не може припинити вдавати з себе селян.
vent_de_la_mer:
Вони механічно повторюють старі патерни.
Мені цікаво, коли вони прокинуться і помітять, що за останні 50 років ситуація докорінно змінилася?
irengloria:
Але, з іншого боку, не варто забувати, що книжна культура тоді була вся іншомовна. В спогадах Олени Пчілки про Драгоманова серед іншого йшлося і про те, що за її дитинства майже зовсім не було книжок українською, і що в її досить патріотично налаштованій родині, тим не менш, дітей вчили читати за російськими книжками. Схожа ситуація була і в початковій школі, яку відвідували селянські діти. Тодішня патріотична інтелігенція відчувала значно сильніший мовний тиск - навколишнє середовище було майже тотально іншомовним, і створювати широкі пласти лексики, наприклад, ділову чи наукову термінологію доводилось ледь не з нуля. Тодішні наробітки корисні хоча б тим, що показують, як ентузіастам успішно вдавалось протистояти тискові середовища, адже вони мали значно менше україномовних "ресурсів" для задоволення своїх культурних потреб.
maksymus:
Собирались малороссы
В тесно сплоченном кружке,
Обсуждали все вопросы
На российском языке...
vent_de_la_mer:
Тодішні ентузіасти фактично й заклали основи сучасної української мови, ідентичности, державности, трактування історії (звісно, на основі народної мови/культури/тощо).
Вони були розумними терезими людьми і шукали алгоритми поведінки, які були б ефективні _за_ _тих_ _умов_. Звісно, коли 80%-90% - селяни (україномовні, але темні), то єдина адекватна відповідь - достукатися до серця селянина. А тому 90% уваги - на село, селян, «справжню сільську Україну» тощо.
Від 1950х-1960х ситуація докорінно змінилася. Тому більшість старих алгоритмів просто не підходять до сучасних реалій.
uawarrior_south:
І я читаю книгу Грицака :))
Трохи інше враження - вони вдавали, що пишуть для селян.
Насправді писали для інтелігенції, - нової сільської і робітничої інтелігенції.
І ситуація майже абсолютно ідентична - малоосвічені українські обивателі на нижчих щаблях суспільства і інокультурна та інонаціональна еліта - на верхніх.
vent_de_la_mer:
Щодо писання для інтелігенції - це так: не знаю, хто з тодішніх звичайних селян міг оперувати словами «соціалізм», «пролетаріат» тощо.
А от щодо сучасної ситуації... Що я бачу, що у містах майже всі розмовляють російською у повсякденному житті. І ці люди досить освічені - як мінімум середня освіта, але в дуже багатьох - інститутські дипломи. Вони собі дають раду у повсякденному житті... а от повернення до мови їх не цікавить. Державність може й цікавить, але не у етно-культурному сенсі.
А за часів Франка майже усі були селянами і з них більшість не вміла навіть читати-писати, не кажучи вже про середню освіту.
Очевидно, цілі і методи тепер інші, ніж тоді.
uawarrior_south:
"Селяни" неписьменні (або із тим, що я називаю інтелектуальною дислексією) - вони і сьогодні є.
Причому не лише в селі - це загальний нижчий прошарок суспільства, бидло - вони принципово нічого не читають. Хіба в газетах анекдоти та гороскопи.
Спитайте їх - де вони живуть - будете мати привід посміятися. Про соціалізм чи ще який "ізм" не треба - просто спитайте де вони живуть, або як ПРАВИЛЬНО пишеться їхнє прізвище...
Від часів Франка мало що змінилося. Так що Ваше враження - інтелектуальний міраж, даруйте. Ви обертаєтесь у колі освічених людей, здатних до абстрактного мислення і гадаєте - що всі такі.
Серед моїх знайомих дуже багато україномовних - майже 100%. Але у моїй спеціалізації своя специфіка.