Ідеологія індивідуалізму що веде до особистого та соціального паралізу суспільств
Витяжка з бесіди:
У нинішні часи постіндустріального капіталізму, вибір, разом з індивідуальною свободою та ідеєю самостійного прийняття рішень, виситься як ідеал. Разом з тим, ми також маємо віру в нескінченний прогрес. Але зворотною стороною цієї ідеології виступає ріст тривоги, почуття провини, почуття неадекватності, відчуття що ми помиляємося в нашому виборі. На жаль, ця ідеологія індивідуального вибору завадила нам думати про соціальні зміни. Схоже, що ця ідеологія є насправді дуже ефективною в умиротворенні нас як політичних і соціальних мислителів. Замість того, щоб виробляти соціальну критику, ми все більше і більше цікавимося самокритикою, іноді на межі самознищення.
Як так сталося що ідеологія вибору продовжує бути такою потужною, навіть серед людей, які мають небагато речей з яких вибрати? Як вийшло, що навіть дуже бідні люди ідентифікують себе з ідеєю вибору, як типом раціональної ідеї вибору, який ми приймаємо?
... несподівано люди все більше і більше закривають очі перед знанням. Неуцтво і відмова розуміти знаходяться на підйомі. Тепер, у зв'язку з поточною економічною кризою, ми вважаємо, що ми просто прокинемося й знову і все буде так само, як і раніше, і не потрібно ніяких політичних чи соціальних змін. Відносно екологічної кризи, ми думаємо, що нічого не повинно бути зроблено прямо зараз, або інші повинні діяти раніше нас.
Але невігластво, однак, не є дуже корисним на соціальному рівні. Коли ми не знаємо, куди направляємося, може статися багато соціального збитку.
Тепер, окрім невігластва, ми також стикаємося сьогодні з певним типом очевидності. Французький філософ Луї Альтюссер зазначив, що ідеології функціонують таким чином, що утворюють завісу очевидності. Перш, ніж робити будь-яку соціальну критику, необхідно дійсно підняти завісу очевидності й почати думати трохи відмінно. Якщо ми повернемося до цієї ідеології індивідуального, раціонального вибору який ми приймаємо, потрібно саме тут відхилити цю очевидність й думати трохи по-іншому.
Мене неприємно вражає бачити іноді дуже бідних людей, які, наприклад, не підтримують ідею більшого оподаткування багатіїв. Досить часто тут вони, як і раніше, ідентифікують себе з певним видом лотерейного менталітету. Добре, можливо вони не думають, що в майбутньому вони так розбагатіють, але, можливо, вони думають, що їхній син може стати наступним Білл Гейтсом. І хто хотів би обкласти податком свого сина? Або, для мене є питанням також, чому люди, у яких немає медичної страховки не підтримують загальної охорони здоров'я? Іноді вони не сприймають цього через ідентифікацію з ідеєю вибору, але вони насправді не мають, з чого вибирати.
Маргарет Тетчер знаменито сказала, що немає нічого подібного до суспільства. Що суспільство не існує, є тільки індивиди та члени їх сімей. На жаль, ця ідеологія ще функціонує дуже добре, і саме тому бідні соромляться своєї бідності. Ми могли б нескінченно відчувати себе винуватим, що ми не робимо правильного вибору, і саме тому в нас нічого не виходить. Ми стурбовані тим, що ми не достатньо хороші. Ось чому ми дуже тяжко працюємо, довгими годинами на робочому місці і в рівній мірі довгими годинами спромагаючись переробити себе. Тепер, коли ми заплуталися у варіантах, іноді легко віддаємо комусь наше право вибору. Ми ототожнюємося з гуру, який говорить нам, що робити, з терапевтом самодопомоги, або ми приймаємо тоталітарного лідера, який з'являється щоб не мати жодних сумнівів щодо вибору, бо він начебто знає краще.
Часто люди запитують мене: "Що ви дізналися, вивчаючи вибір?" І є важливе повідомлення яке я взнала. Коли я думаю про опції, я особисто перестала сприймати вибір занадто серйозно. По-перше, я зрозуміла що багато рішень я приймаю не раціонально. Це пов'язано з моїм підсвідомим, з моїми здогадками щодо того, що саме вибирають інші, або що є соціально підтриманим вибором. Я також приймаю ідею, що ми повинні вийти за межі думання про індивідуальний вибір, що є дуже важливим переосмислити соціальний вибір, так як ця ідеологія індивідуального вибору дійсно приборкала нас. Вона дійсно заважає нам думати про соціальні зміни. Ми витрачаємо занадто багато часу вибираючи речі для себе, і ледве задумуємося про комунальні варіації які ми можемо обрати.
Ми не повинні забувати що вибір завжди пов'язаний до змін. Ми можемо зробити особисті зміни, але ми можемо зробити соціальні зміни. Ми можемо вибрати мати більше вовків. Ми можемо вибрати змінити наше навколишнє середовище, щоб мати більше бджіл. Ми можемо вибрати, щоб мати інші рейтингові агентства. Ми можемо вибрати контроль над корпораціями замість дозволяти корпораціям контролювати нас. У нас є можливість вносити зміни.
Словенський філософ Рената Salecl
***
In today's times of post-industrial capitalism, choice, together with individual freedom and the idea of self-making, has been elevated to an ideal. Now, together with this, we also have a belief in endless progress. But the underside of this ideology has been an increase of anxiety, feelings of guilt, feelings of being inadequate, feeling that we are failing in our choices. Sadly, this ideology of individual choice has prevented us from thinking about social changes. It appears that this ideology was actually very efficient in pacifying us as political and social thinkers. Instead of making social critiques, we are more and more engaging in self-critique, sometimes to the point of self-destruction.
Now, how come that ideology of choice is still so powerful, even among people who have not many things to choose among? How come that even people who are poor very much still identify with the idea of choice, the kind of rational idea of choice which we embrace?
…surprisingly, people are more and more turning a blind eye in front of this knowledge. Ignorance and denial are on the rise. Now, in regard to the current economic crisis, we think that we will just wake up again and everything will be the same as before, and no political or social changes are needed. In regard to ecological crisis, we think nothing needs to be done just now, or others need to act before us.
Now, this ignorance, however, is not very helpful on the level of the social. When we are ignorant about where we are heading, a lot of social damage can be caused.
Now, on top of facing ignorance, we are also facing today some kind of an obviousness. Now, it was French philosopher Louis Althusser who pointed out that ideology functions in such a way that it creates a veil of obviousness. Before we do any social critique, it is necessary really to lift that veil of obviousness and to think through a little bit differently. If we go back to this ideology of individual, rational choice we often embrace, it's necessary precisely here to lift this obviousness and to think a little bit differently.
And for me, it's very shocking to see sometimes very poor people, for example, not supporting the idea of the rich being taxed more. Quite often here they still identify with a certain kind of a lottery mentality. Okay, maybe they don't think that they will make it in the future, but maybe they think, my son might become the next Bill Gates. And who would want to tax one's son? Or, a question for me is also, why would people who have no health insurance not embrace universal healthcare? Sometimes they don't embrace it, again identifying with the idea of choice, but they have nothing to choose from.
Now, Margaret Thatcher famously said that there is nothing like a society. Society doesn't exist, it is only individuals and their families. Sadly, this ideology still functions very well, which is why people who are poor might feel ashamed for their poverty. We might endlessly feel guilty that we are not making the right choices, and that's why we didn't succeed. We are anxious that we are not good enough. That's why we work very hard, long hours at the workplace and equally long hours on remaking ourselves. Now, when we are anxious over choices, sometimes we easily give our power of choice away. We identify with the guru who tells us what to do, self-help therapist, or we embrace a totalitarian leader who appears to have no doubts about choices, who sort of knows.
Now, often people ask me, "What did you learn by studying choice?" And there is an important message that I did learn. When thinking about choices, I stopped taking choices too seriously, personally. First, I realized a lot of choice I make is not rational. It's linked to my unconscious, my guesses of what others are choosing, or what is a socially embraced choice. I also embrace the idea that we should go beyond thinking about individual choices, that it's very important to rethink social choices, since this ideology of individual choice has pacified us. It really prevented us to think about social change. We spend so much time choosing things for ourselves and barely reflect on communal choices we can make.
Now, we should not forget that choice is always linked to change. We can make individual changes, but we can make social changes. We can choose to have more wolves. We can choose to change our environment to have more bees. We can choose to have different rating agencies. We can choose to control corporations instead of allowing corporations to control us. We have a possibility to make changes.
Slovenian philosopher Renata Salecl