(no subject)
Я дивлюся на донецьких та луганських повстанців і бачу дуже бідних та ображених людей. Обділених насправді. Я не знаю, звідки пішла ця ганебна мода в інтернетах, але то з західних "рогулів" сміялися, тепер сталічньіх сільна бєспакоіт "прігарадная гопота". Як на мене, міфічні жлоби існують тільки у свідомості совка. Мені щиро жаль цих людей, най вони говорять дивні речі, п'яні, агресивні та матюкаються. Я впевнена що те що думають багато коментаторів з соц.мереж і близько не підступає до того що є насправді. Може ви скажете, хто я така щоб казати украінцям які живуть в Украіні що думати та відчувати, коли я так далеко і вже давно. Але такі речі бачаться серцем, тоді змі та політика розділення для властвування просто не сприймається. І не заражаєшся тими сепаратизмами віддавання на поталу ворога шматків Украіни, бо, бач, люди там живуть не такі і вам без них буде краще. Всє в сад, карочє. Я й солдатню жаліла як ви можете пригадати, тому що в Украіні може видатися злочинців куди більше ніж є насправді бо система робить людей злочинцями, а у тих хто іі вижив нема тями побачити що вона змінна та масово боротися за те що треба кожному, проти брехні що щось є занадто сильним чи непохитним як хоче здаватись. Насправді разом ми можемо все. Це не перебільшення, це неусвідомлений факт. Хоча це ВСЕ ми робимо щодня. Справжніми злочинцями є олігархи та крадіі у владі, що паплюжать наше сьогодні, крадуть наше завтра. От кого треба жорстко карати. Постсовєцькі люди мусять усвідомити що КРАСТИ СОРОМНО. Порядність не є прикрасою, є необхідною умовою відновлення ресурсів та виживання. Хто цього не розуміє той є дурний варвар. А поки, шануймося. Будьте здорові, емоційно і фізично.