нашими молитвами та втіленим прагненням
Кажуть, що у важкі моменти не буває атеістів. Ну раз ви у мене френдсрічці такі набожні і святкуєте різдво, хто як вміє, гарними постами, то прошу вашого бога за людей що вже давно живуть на майдані і за новоприбулих. Тому що для мене очевидно, що ті молоді та не дуже люди, чоловіки та жінки, є майже святими. Бо іхня гідність та бажання кращоі долі для нас всіх, нас громади, нас украінців, для своіх та наших дітей, для нашоі цільноі спільноі краіни Украіна, можуть більше ніж зимовий холод який відчув кожний хто потупцював хоч годину на майдані, більше ніж страх бути побитими, більше ніж власний гаманець та зручності. Вони побачили одні одних ці різні люди, переважно дуже скромного економічного достатку і не дуже, все своєю працею, на відміну від прихватизаторів-комсомольців та совєцьковихованих терором ворів, вже не совєцькі, тепер допомагають один одному хто що краще вміє та має можливість. В них нема стільки ресурсів як у аморальних політиків, які мають на порядки більше грошей та байдуже та навмисно робляться сліпими та глухими, або вороже перешкоджають новому початку кращих соціальних відносин у краіні, хоч ім самим вже набридли постсовєцькі наперсточні ідеологічні ігри, але бояться розтратити награбоване, тим самим діячи антисоціально, проти власноі громади,яка без перебільшення іх утримує. Хоча теж цілують ручки попам та моляться своєму богу. Але, на щастя, вони так само поділені страхом та інтелектуальною обмеженістю як і та частка громади що ще не роздивилась майдану, що не розуміє що відбувається насправді. Не так майданники, яких штовхав Беркут, яких беззахистних били без провокаціі та бездушно, але які вже не підуть і не кинуть тих поруч з кими пережили цю ганьбу режиму не тільки чергового президента, усієі еліти Украіни. А як підуть саме з цього майдану, бо все плинне, вже ніколи не забудуть і стануть іншими, кращими за нас. Бережімо іх, опікаймо як хто тільки в силах. Поки погода сприяє, але людина то так тендітне створіння. Вони - це наші героі. Героям слава! Женіть копняками тих хто буде знов вам розповідати, які ми не такі, не готові, не якісні, дурні, бідні, розєднані. Бо ті хто такие пише принижують усіх нас, роблять світ невілніше та гірше. Бо брешуть. Нехай теж моляться щоб дав ім бог розуму та розуміння щоб побачити і припинити маніпулювати та почуватись ображеними не тими хто насправді робить іхнє життя мізерним, а замість тими кого безпечно звинувачувати та травити. Бо вони забиті силою державного апарату насильства та не мають більше ніж своі робочі руки та мозок, ніж своє вічно молоде бажання добрішого світу, свій щоденний труд щоб наш світ мав красоти які так люблять акомодовані. Дякую за увагу.