Подорож у минулі вихідні була в Матагальпу
Я дуже вибачаюсь, фотографії в мене виходять жахливі. Але хоч декілька опублікую. Це північ Нікарауа, Матагальпа.
Водоспад Санта Емілія, 147-й км дороги.
По дорозі зустрічається отака тропічна сельва
Гід казав, що під водоспадом є підводні печери. Глибина десь 40 метрів. Що зараз вода не прозора тому що сезон дощів, але можна купатись.
Хоча течія у річці тягне сильно і затримують людину на місці тільки величезні валуни. Навкруги по стінам росте отака рослинність.
Позаду водоспаду є невеличка пещера що зветься la cueva de los duendes, пещера гномів. Там вночі можна палити кострика, дивитися на водограй що робить водяну завісу, дивитись на фосфорицуючі гриби, на кажанів (вони не кровожерливі) та слухати як шумить вода.
Сельва після теплого тропічного дощу від якого я однаково застудилась.
Роздивлялась равлика, навіть зняла про нього кіно. Виявляється, у нього чотири роги і він сидів і балдів від легкого бризу та звуків тропіків.
Їжа в цьому місці несмачна, але дешева. Готує якийсь італієць. Я не знаю що за дурна мода тут все найкраще віддавати іноземцям.
Дехто з нашої екскурсії (місцеві) знайшли гарні прозорі камінці з гори. Мені попадалися тільки звичайні, обкатані водою. Видно, до мене індєйська гора не промовляла... Або я просто підсліпувата й неуважна (що теж дуже можливо).
Дякую за увагу.
Водоспад Санта Емілія, 147-й км дороги.
По дорозі зустрічається отака тропічна сельва
Гід казав, що під водоспадом є підводні печери. Глибина десь 40 метрів. Що зараз вода не прозора тому що сезон дощів, але можна купатись.
Хоча течія у річці тягне сильно і затримують людину на місці тільки величезні валуни. Навкруги по стінам росте отака рослинність.
Позаду водоспаду є невеличка пещера що зветься la cueva de los duendes, пещера гномів. Там вночі можна палити кострика, дивитися на водограй що робить водяну завісу, дивитись на фосфорицуючі гриби, на кажанів (вони не кровожерливі) та слухати як шумить вода.
Сельва після теплого тропічного дощу від якого я однаково застудилась.
Роздивлялась равлика, навіть зняла про нього кіно. Виявляється, у нього чотири роги і він сидів і балдів від легкого бризу та звуків тропіків.
Їжа в цьому місці несмачна, але дешева. Готує якийсь італієць. Я не знаю що за дурна мода тут все найкраще віддавати іноземцям.
Дехто з нашої екскурсії (місцеві) знайшли гарні прозорі камінці з гори. Мені попадалися тільки звичайні, обкатані водою. Видно, до мене індєйська гора не промовляла... Або я просто підсліпувата й неуважна (що теж дуже можливо).
Дякую за увагу.