(no subject)

Sep 04, 2013 20:55

"Що місце, де нерестяться вугри, навіть сьогодні залишається загадкою, він вже знав. З цієї причини риборозплідники не мають ніякого вибору, окрім як захоплювати мальків і вирощувати їх. Сьогодні вважається, що всі вугри, які живуть у річках Європи та східній частині Північної Америки народжуються у Саргасовому морі, в центральній Атлантиці. І, як схоже, починають звідти плав уздовж берегової лінії за тисячі кілометрів, деколи вкладаючи у подорож довгі роки. Так само як існує риба, наприклад така як лосось, що живе в морі але повертається у річку проти течії на нерест, є й інша, така як вугор, що спускається по річці і подорожує тисячі кілометрів, щоб метати ікру в глибокому морі. «Чому вони мають такі важкі й абсурдні звички?", - подумав Сун’ичі. У випадку вугрів, тому що нічого не їдять на зворотному шляху до місця де народилися, їхній травний тракт доходить до крайності та перестає функціонувати, їхні очі розширюються, щоб краще захопити тьмяне світло глибокого моря і, крім того, їхнє тіло потерпає перетворення, щоб пристосуватися до різкої зміни тиску води."

Кіоiчі Катаяма, «Рік Саеко», переклала звідси:

"Que el lugar donde desovan las anguilas siga siendo, aún hoy, un enigma, eso ya lo sabía. Por esta razón en los viveros piscícolas no tienen más remedio que capturar alevines y criarlos. Hoy en día, se cree que todas las anguilas que habitan en los ríos de Europa y del este de Norteamérica han nacido en el Mar de los Sargazos, en la zona central del Atlántico. Y, al parecer, inician allí un periplo de miles de kilómetros en el que invierten, a veces, largos años. De la misma forma que existen peces, como el salmón, que viven en el mar y remontan el río para reproducirse, hay otros, como la anguila, que descienden por el río y recorren miles de kilómetros para ir a desovar a las profundidades marinas. “¿Por qué tendrán una costumbre tan dura y absurda?”, pensó Shun'ichi. En el caso de la anguila, como no come nada en el camino de vuelta al lugar donde nació, su tracto digestivo llega al extremo de dejar de ser funcional, sus ojos se agrandan para poder captar mejor la escasa luz de las profundidades marinas y, además, su cuerpo se metamorfosea para adaptarse al dramático cambio de presión del agua."

Kyoichi Katayama, “El año de Saeko”, Traducción de Lourdes Porta

простатак

Previous post Next post
Up