Цитата дня (я розумію, що багато чоловіків не схочуть зрозуміти, але треба ж!)
Originally posted by irengloria at post
Видно, що завтра 8 березня. Чоловіки стають такими нав'язливо-люб'язними, аж гидко. Сьогодні, проходячи "Квадратом" на Лукянівці і ще обмірковуючи дискусію, що виникла на семінарі, бічним зором помітила, як чоловік, який ішов метрів за три попереду, притримав двері. Якось не подумала, що це для мене, адже я йшла не ( Read more... )
Видно, що завтра 8 березня. Чоловіки стають такими нав'язливо-люб'язними, аж гидко. Сьогодні, проходячи "Квадратом" на Лукянівці і ще обмірковуючи дискусію, що виникла на семінарі, бічним зором помітила, як чоловік, який ішов метрів за три попереду, притримав двері. Якось не подумала, що це для мене, адже я йшла не ( Read more... )
Але ж є різниця між нечисленними випадками етикету і залицяннями як такими.. наприклад, притримування дверей у метро (які можуть так стукнути що мало не покажеться) - байдуже, чоловіком чи жінкою, старим чи молодим - це навіть не вияв галантності до жінки, це оте саме "суто загальнолюдське", чи не так?..
Стосовно поступання місцем - теж саме по собі (без продовження) це нейтральне явище: хочеш - сідай, не хочеш - стій далі.. мені здається, коли немає внутрішньої напруги чи "накрученості", то людина не робитиме з цього проблеми.
Інша річ коли вилазить ота "гендерність" і зневага з боку чоловіків, навіть у вигляді уїдливості - це вже точно заважає.
Як от сьогодні на Петрівці.. шукала (розуміючи що напевне не знайду після того як на двох українських точках не виявилося) товсту і дорогу книгу із шикарними фотографіями високої якості "Вишивка Сихідного Поділля" Причепіїв. Один із продавців погукав іншого - типу у нього є по вишивці книги. Я підійшла за тим дядьком (років 60 чи за 60), кажу йому що шукаю книгу Причепіїв, великого формату (бо тонесеньку маленьку я маю, скорочене видання, кишенькове), він мені дає книгу на якій написано "Вишивка Поділля" зовсім іншої авторки (нічого цікавого для мене), я дякую і питаю чи немає іншої бо це не те що мені потрібно. І що можна ще гуцульську (я автора не пам'ятала, мені жж-подружка дала напрокат дві книги і я ну дуже захотіла собі мати такі вдома бо там шалено якісні фотографії крупним планом). Знову він мені показав геть не те що я шукала.
Я подякувала і кажу що, на жаль, це не те. На що він мені каже: "Ви просто, як і всі жінки, самі не знаєте чого хочете".. - "Помиляєтеся, - кажу, - я просто знаю точно що я шукаю."
Пішла, але маленький осад лишився.. ну до чого ці штампи дурні про "самі не знаєте чого хочете", "жіноча логіка", "блондинки" і т.д.
Те саме, до речі, не люблю і з вуст жінок..
Ось такі речі - точно неприємні, бо виходять з НЕГАТИВУ. А бажання чоловіка чимсь "прислужитися" жінці, стати в нагоді, підтримати, - хай і незнайому, хай жіноцтво загалом, - якщо вони саме з цього джерела походять (а не від зверхності і бажання довести "ти без мене ніхто", є такі збочення) - в них негативу немає. І не варто його там шукати.. імхо.
Reply
Але мої чоловічі френди відзначились сьогодні. Один пише, що яка втрата, що жінки не хочуть бути сприйнятими як самки. Інший згадує що «вышел из тех ворот, что и весь народ» (і в них хоче частіше входити, по видимому), третій жартує що жінки є зацікавленими істотами, четвертий показує, як у чоловічих ритуалах беруть участь жінки і як це неприродно, ще б пак! Неорганічні явища приводять до хибних висновків, що жінкам і не треба усім тим забивати свої голови..
Reply
знаєш, я вже давно зрозуміла що в цьому світі людей ТАК багато, що можна знайти "кожній тварі по парі".
От нехай любителі "самок" "водяться" із тими хто для них ідеал, і нехай інші знаходять товариство до свого смаку.. і всі будуть щасливі.
Люди в принципі, так і роблять.. і хто у що свято вірить - той те і знаходить, а потім каже: я ж казав! так і є, от і докази. :)
Так що.. хай буде багато різних товариств по інтересам, і у кожного життя - по його вірі. :)
Reply
Оце глибоке зауваження! Так і є. Насправді світ знаходиться в переважній більшості між нашими вухами. Решта "об'єктивної реальності даної нам у відчуття" - то просто щось чого ми не бачимо. )
Reply
...майже, бо "не бачити" можна по-різному.. можна до психо-відхилень, можна бачити і знати що воно є, але не бажати в тому перебувати, можна перебувати але відвертатися чи ховати голову в пісок.. багато варіантів.
Reply
Reply
Тільки що мій чоловік пояснював нашій прийомній дочці (він і вона нікарагуанці), що 8 березня в совковій Україні, як він його сприймав, це коли усі чоловіки дарували усім без розбору жінкам квіти і що це було свято весни. Що так він пам'ятає це свято коли був студентом. Бо у ці дні йому ніхто не втирав про Розу Люксембург ні разу. І я вірю людині з таким високим IQ. Це було таким святом. Тобто, люди підлаштували ідеологічні свята під власні потреби. У школі, коли я вчилася, мене також не напрягали. Все було дуже мило. Ну дарували ми хлопчикам, а вони нам подарунки. Ну й що? Гарна практика, вважаю. В Україні я не працювала, тому не знаю, яка там культура на роботі, і як хто розважається. Кербасі каже, що то день дозволеного флірту, і я йому вірю. Але що поганого у флірті? Аж нічого. Якщо він має довжину у день. Потім на роботі стає проблемою для багатьох.
Reply
І нам ніхто не втирав про Розу. Єдине що по історії там щось проходили.. ну але на те вона і історія.
..не знаю як так щастить бідному Кербасі, але у мене на новій роботі, де вже не 10-15 осіб як на старій, а 100-120, все так само це НЕ день дозволеного флірту, а таке саме миле свято як ти описуєш, і як твій чоловік описує.
Ну от як було цього року на новій роботі: напередодні дівчата нашого відділу отримали від начальника мейлом запрошення о 10.00 завтра зібратися в кафетерії одного з корпусів.
Зібралося все жіноцтво, зайшли - прикрашена кульками і плакатами з квітами і якимись милими картинками зала кафетерію, на столах під стінами - тортики, яблука і апельсини. Жінок посадили за столики, урочисті чоловіки стояли біля галявини нарцисів :) (подарунки), сказав невеличке вітальне слово начальник відділу кадрів, потім чоловіки подарували жінкам подарунки: вазончики з нарцисами, запаковані у зручні торбинки щоб було зручно нести додому, в яких були конвертики з листівкою і невеличким грошовим подаруночком.
Потім чоловіки пішли працювати а ми пили каву, їли тортики.. алкоголь у нас заборонений. Так не у кожній компанії, у нас - так (був прецедент, кажуть після чого заборонили "вообще"), послухали директора який до нас підсів і розповідав про Віденський оперний театр, як він був у відрядженні і хотів потапити туди на концерт.. потім розійшлися по своїх відділах, і працювали далі. ще один подарунок - скорочений робочий день.
От і вся "оргія", і весь флірт.. :)
http://ic.pics.livejournal.com/smijana/15280126/247615/247615_900.jpg
Reply
Reply
Reply
..а може часом навпаки.. хитрі ходи влади "псують" кращі людські пориви, і роблять з "травненвих свят" пікнік, а із "дня трудящихся жінок" - день Весни і усміхнених жінок.. :)
Reply
Reply
Leave a comment