Диванні новини
Гріх скаржитись, друзі телефонують часто, розпитують про самопочуття і розповідають новини з Великої землі (це я так тепер кажу, бо геть не знаю, що і де відбувається). Але коли в мене в черговий раз запитують "а що в тебе нового", я впадаю в стан ступору, тому що не знаю, що відповідати на це запитання.
Здавалось би, ну що в мене може бути нового. Я перетворилася на таке собі напівходячо-лежаче створіння і біля мене мене абсолютно нічого цікавого не відбувається.
Ну, наприклад, вчора я спробувала двічі погуляти. Перший раз пішли до церкви, добре, що хоч не треба далеко йти. Але далі, ніж лавка на церковному подвірї ми не зайшли. По-перше, мені заважко, по-друге, було надто гаряче. Вдруге ми вийшли погуляти вже трішки пообіді. Зробили "круг почета" навколо будинку, купили морозива і повернулась я додому геть знесилина. Словом, ходіння дається мені дуже важко. Аж зло бере. Так хочеться знову нормально пересуватися, без запаморочень,без бажання присісти на перший-ліпший бордюр...
Вчора наїлася морозива, яке залила гранатовим соком. Хоч щось добре. Шлунок начебто не обурювався. Нині поїм ще.
От і всі новини...
Здавалось би, ну що в мене може бути нового. Я перетворилася на таке собі напівходячо-лежаче створіння і біля мене мене абсолютно нічого цікавого не відбувається.
Ну, наприклад, вчора я спробувала двічі погуляти. Перший раз пішли до церкви, добре, що хоч не треба далеко йти. Але далі, ніж лавка на церковному подвірї ми не зайшли. По-перше, мені заважко, по-друге, було надто гаряче. Вдруге ми вийшли погуляти вже трішки пообіді. Зробили "круг почета" навколо будинку, купили морозива і повернулась я додому геть знесилина. Словом, ходіння дається мені дуже важко. Аж зло бере. Так хочеться знову нормально пересуватися, без запаморочень,без бажання присісти на перший-ліпший бордюр...
Вчора наїлася морозива, яке залила гранатовим соком. Хоч щось добре. Шлунок начебто не обурювався. Нині поїм ще.
От і всі новини...