welcome back!
Зрештою, кращого місця для підбиття підсумків року ще не придумали.
Якби мені на початку цього року показали прев'ю, я б, напевне, пішла б його міняти на касу.
Розмір не підійшов, бо негативних емоцій та неприємностей було настільки багато, що навіть для мене це виявилось затяжко. Я терпіти не можу нити, але пригадуючи цей рік усілякого негативу чогось згадується більше. Дякую, засвоїла, більше не треба.
У мене таке передчуття, що цього року я багато працювала на майбутнє. Хочеться вірити, що це буде виправдано. Як завжди, стомільонів справ, до яких надто часто зникав інтерес або не вистачало терпіння. І хочеться, щоб наступного року в цьому була легкість і простота.
А ще я якось шла і подумала, що цього року я піднімалась в небо близько 16 разів. І стільки ж разів приземлялась (непоганий показник, краще, щоб він завжди співпадав). І я не стюардеса, а просто люблю літати. І от що насправді для мене дуже важливо, що ти приземляєшся, а тебе зустрічають. Не важливо, робочий день чи далеко до аеропорту. А просто знаєш, що за лінією паспортного контролю хтось із натовпу чекає побачити тебе, а не женщіну, яка одразу після посадки починає триндіти з усіма по телефону про те, що вона вже прилетіла і що давали їсти на борту.
Може, цьому року і судилося просто стати фоновим і дати старт чомусь новому. Тому я вдячна, що не було ще гірше і що (ну чого ж гріха таїти) були дуже теплі і приємні моменти, цікаві і дорогі люди і все, завдяки чому я ще не пішла в черниці, не зневірилась у людях і не почала носити леопардові лосини і чоботи з гострим носком.
Тому я от вважаю, що наступному року буде набагато легше стати позитивним і приємним роком. Для мене і для усіх вас. Краще навіть без єврокриз та третіх світових воєн.
Тому, дружно видихнули і далі :)
Т.
Якби мені на початку цього року показали прев'ю, я б, напевне, пішла б його міняти на касу.
Розмір не підійшов, бо негативних емоцій та неприємностей було настільки багато, що навіть для мене це виявилось затяжко. Я терпіти не можу нити, але пригадуючи цей рік усілякого негативу чогось згадується більше. Дякую, засвоїла, більше не треба.
У мене таке передчуття, що цього року я багато працювала на майбутнє. Хочеться вірити, що це буде виправдано. Як завжди, стомільонів справ, до яких надто часто зникав інтерес або не вистачало терпіння. І хочеться, щоб наступного року в цьому була легкість і простота.
А ще я якось шла і подумала, що цього року я піднімалась в небо близько 16 разів. І стільки ж разів приземлялась (непоганий показник, краще, щоб він завжди співпадав). І я не стюардеса, а просто люблю літати. І от що насправді для мене дуже важливо, що ти приземляєшся, а тебе зустрічають. Не важливо, робочий день чи далеко до аеропорту. А просто знаєш, що за лінією паспортного контролю хтось із натовпу чекає побачити тебе, а не женщіну, яка одразу після посадки починає триндіти з усіма по телефону про те, що вона вже прилетіла і що давали їсти на борту.
Може, цьому року і судилося просто стати фоновим і дати старт чомусь новому. Тому я вдячна, що не було ще гірше і що (ну чого ж гріха таїти) були дуже теплі і приємні моменти, цікаві і дорогі люди і все, завдяки чому я ще не пішла в черниці, не зневірилась у людях і не почала носити леопардові лосини і чоботи з гострим носком.
Тому я от вважаю, що наступному року буде набагато легше стати позитивним і приємним роком. Для мене і для усіх вас. Краще навіть без єврокриз та третіх світових воєн.
Тому, дружно видихнули і далі :)
Т.