Світ пари. Глава 7.
новий уривок...
----
Харків, як індустріальне місто, на відміну від Києва, тільки-но почав дертися під хмари високими шпилями хмарочосів. Фактично тільки в кінці 60-х років розрізнені індустріальні анклави почали вимагати стільки ресурсів, що вигідніше стало зводити будівлі-велети, а не рівномірні облаштовані робітничі квартали, які і зараз складали значну частину міста, зосереджуючись навколо гігантів індустрії. Саме з цієї причини друга столиця України так і не розжилася власними монорейковими шляхами а, натомість, отримала унікальну систему швидкісного трамвайного сполучення.
...
Вечоріло, ліхтарники на велосипедах переїжджали між ліхтарями, розкручуючи газові вентилі. Зразу ж після цього вгорі спалахувало спершу блакитне невидиме полум’я, яке, швидко (по мірі розжарення калильної сітки) жовтіло, заливаючи довкілля приємним світлом. «Гарно вони тут освітлюють вулиці. Багате місто, багаті люди. Навіть пролетарі он у добротному взутті, пальтах. Взутті. Взуття. А взуття у тих незнайомців взагалі нетутешнє. Звідкіля ж вони?» - міркуючи так, Олександр вийшов на площу, де якраз починали крутити щоденний кіножурнал. Екраном слугувала, як звичайно, ретельно побілена стіна будинку. «Цікаво, про мене щось колись скажуть? А взагалі це велетенська робота… Скільки таких площ є в Харкові? В Києві? В решті міст? І десь же це все готують, знімають, монтують, розмножують. Потому швидкісні потяги, а то й цепеліни чи поштові аероплани розлітаються по всіх містах, розвозячи комплекти по містах, і от - вчорашні події уже знають по всій Україні. Звісно в райцентри чи віддалені села новини добираються довше, але й там вони будуть щонайбільше через кілька днів. Інформація - єдиний простір, он що тримає Україну разом. Як же інакше від Сяну - до Дону. З іншого боку, на початку століття, мабуть, саме повільність передачі наказів, сповільнене реагування, надто довгі лінії комунікацій дозволили Україні піднятися на ноги і пізніше відбити імперські потуги Казані. Московії он так не поталанило, хоча спроби були»
----
Харків, як індустріальне місто, на відміну від Києва, тільки-но почав дертися під хмари високими шпилями хмарочосів. Фактично тільки в кінці 60-х років розрізнені індустріальні анклави почали вимагати стільки ресурсів, що вигідніше стало зводити будівлі-велети, а не рівномірні облаштовані робітничі квартали, які і зараз складали значну частину міста, зосереджуючись навколо гігантів індустрії. Саме з цієї причини друга столиця України так і не розжилася власними монорейковими шляхами а, натомість, отримала унікальну систему швидкісного трамвайного сполучення.
...
Вечоріло, ліхтарники на велосипедах переїжджали між ліхтарями, розкручуючи газові вентилі. Зразу ж після цього вгорі спалахувало спершу блакитне невидиме полум’я, яке, швидко (по мірі розжарення калильної сітки) жовтіло, заливаючи довкілля приємним світлом. «Гарно вони тут освітлюють вулиці. Багате місто, багаті люди. Навіть пролетарі он у добротному взутті, пальтах. Взутті. Взуття. А взуття у тих незнайомців взагалі нетутешнє. Звідкіля ж вони?» - міркуючи так, Олександр вийшов на площу, де якраз починали крутити щоденний кіножурнал. Екраном слугувала, як звичайно, ретельно побілена стіна будинку. «Цікаво, про мене щось колись скажуть? А взагалі це велетенська робота… Скільки таких площ є в Харкові? В Києві? В решті міст? І десь же це все готують, знімають, монтують, розмножують. Потому швидкісні потяги, а то й цепеліни чи поштові аероплани розлітаються по всіх містах, розвозячи комплекти по містах, і от - вчорашні події уже знають по всій Україні. Звісно в райцентри чи віддалені села новини добираються довше, але й там вони будуть щонайбільше через кілька днів. Інформація - єдиний простір, он що тримає Україну разом. Як же інакше від Сяну - до Дону. З іншого боку, на початку століття, мабуть, саме повільність передачі наказів, сповільнене реагування, надто довгі лінії комунікацій дозволили Україні піднятися на ноги і пізніше відбити імперські потуги Казані. Московії он так не поталанило, хоча спроби були»