Epic Trip
Сьогдні був дуже прикольний день. Я мав його провести працюючи в поті чола на будівництві сховища для розбитої часом, долею і дорогами улюбленої Сієри, але... так сі стало що випадок подарував мені такий несподіваний і бажаний вільний час, тому я одразу подзвонив romko17 , він ще в неділю пропонував з'їздити на кар'єр в Ясниська десь серед тижня, але мені не дуже виходило, та ось і випала така нагода і ми не прогадали :)
Погода нас не підвела, то шо треба, тільки вечір видавя холодним, наближення осені відчувається. Їхало досить непогано попри певні технічні нюанси :) Хоч було вітряно, але сонечко пригрівало як має бути, людей на кар'єрі майже не було, не те шо на всяких Швейцаріях Винниках і Задорожних де тобі всі тиснуть на мозки... і вааше було жирно! Та справній жир почався коли до простого плану поздки Львів-Ясниська-Львів додався такий пункт призначення як моя дача де гниють ябка і їх треба було рятувати негайно)))) Вийшов епік, який точно запамятається, я цілковито ним задоволений.
По-перше - я трохи недооцінив відстань яку нам потрібно було подолати, ми не встигали. По-друге(і це додалось до першого) - невдача спіткала героя і "больше нє скріпіт патьортоє сєдло", бо воно, зараза така китайська, взяло і відпало після певних моїх маніпуляцій. Не витримало, бідака, тяжкої долі і його спіткала та частина людстько тіла, з яким сідло спілкується най частіше))) їхати зовсяім без сідла стало для мене цікавим досвідом))) По-третє, ясна річ - до Львова так було їхати вкрай проблематично і ми, крім того, дуже втомилися.
Сяк так ми добралися до дачі де стали на довгий спочинок наші вірні коні, треба буде їх забрати. Ми собі помилувалися красою природи, вона цього року щедра, багато шо рясно і гарно вродило, це тішить.
Додому(до Львова) нас відвіз наш сусід по дачі, а ше я знайшов в лісі(на своєму, можнасказати, місці) два грибочки(перші в цьому сезоні) Тепер мені хочеться (взгалі-то сам зараз -спати, але в загальному - поїхати кудись на гриби), або просто вирушити в ще якусь подорож, але більшою компанією, ностальгія, шоб їй :)))))
Погода нас не підвела, то шо треба, тільки вечір видавя холодним, наближення осені відчувається. Їхало досить непогано попри певні технічні нюанси :) Хоч було вітряно, але сонечко пригрівало як має бути, людей на кар'єрі майже не було, не те шо на всяких Швейцаріях Винниках і Задорожних де тобі всі тиснуть на мозки... і вааше було жирно! Та справній жир почався коли до простого плану поздки Львів-Ясниська-Львів додався такий пункт призначення як моя дача де гниють ябка і їх треба було рятувати негайно)))) Вийшов епік, який точно запамятається, я цілковито ним задоволений.
По-перше - я трохи недооцінив відстань яку нам потрібно було подолати, ми не встигали. По-друге(і це додалось до першого) - невдача спіткала героя і "больше нє скріпіт патьортоє сєдло", бо воно, зараза така китайська, взяло і відпало після певних моїх маніпуляцій. Не витримало, бідака, тяжкої долі і його спіткала та частина людстько тіла, з яким сідло спілкується най частіше))) їхати зовсяім без сідла стало для мене цікавим досвідом))) По-третє, ясна річ - до Львова так було їхати вкрай проблематично і ми, крім того, дуже втомилися.
Сяк так ми добралися до дачі де стали на довгий спочинок наші вірні коні, треба буде їх забрати. Ми собі помилувалися красою природи, вона цього року щедра, багато шо рясно і гарно вродило, це тішить.
Додому(до Львова) нас відвіз наш сусід по дачі, а ше я знайшов в лісі(на своєму, можнасказати, місці) два грибочки(перші в цьому сезоні) Тепер мені хочеться (взгалі-то сам зараз -спати, але в загальному - поїхати кудись на гриби), або просто вирушити в ще якусь подорож, але більшою компанією, ностальгія, шоб їй :)))))