Пройняло:
Click to view
***Було так смішно, сьогодні той чувак, що ще вчора так подобався, розривався на сцені, повільно та довго повторюючи, що те як вони показують кіно - це так "дивно" та "експериментально". Довелося пожаліти та підняти руку коли викликали бажаючих взяти участь в "експерименті". От і сиділа я в маленькій металевій клітці, з напівпрозорим мішком на голові, між глядачами на проєкцією на стіні, поки нестерпно терпли ноги. Берлін. Просто все по-іншому, коли знайома з організаторами і при вході знаходиш графіті, яким нещодавно хвалився друг на телефоні. Все раптом стає таким смішним та випадковим.
От така у мене тепер робота - знайомитись, підігрувати, коментувати, сортувати та думати над майбутньою професією, типу "історик-фільммейкер", "інформаційний активіст" або "хакер кіно". Думала режисер-економіст, але це вже так пережовано за останні два роки театру про фінансову кризу.
Досі нудно з собою, але добре з людьми, яких починаєш поважати за їхню віддачу, повагу одне до одного, та бажання поговорити про нову війну, старі революції та старі-нові концептуальні парадокси життя.