Тепер я маю намалювати 13 з половиною кицьок. Близько чотирьох місяців мучу Хозефіну все ясніше уявляючи її старческе життя. Коли вона виросте і буде старою самотньою жінкою, буде житти в Провансі, за містом, в маленькій хатинці, у неї буде 27 кицьок. Хосефіна ненавидить кицьок, тому буде з них постійно стібатись і гаркати на них. Але вона дуже добра душа, тому, буркотячи, буде кормити їх щодня, а половину навіть перекомлювати. Хосефіна залишитися для всіх крутою цинічною подругою, з якою завжди можна повільно напитись швидко розмовляючи, тому до неї в гості постійно приїзджатимуть друзі. Це зробить її надзвичайно цікавою людиною, з купою історій, які вона буде переказувати всім приїзджим, а на старості літ - плутатиме кому що розповідала і тому постійно повторюватимесь, як остання зануда:))
Отож ми з Хосе сьогодні були в гостях у Софі, з якою я тільки познайомилась у п"ятницю. Софі приготувала чудовий обід і каву з морозивом, після яких ми сіли малювати на цілий день у її затишній квартирі, наполовину заповненій малюнками та картинами і домашнім улюбленцем - бурундуком Майклом.
На третій годині медитативного перемальовування складок тканини, ми вирішили принести майбутнє Хосе якомога ближче і намалювати їй 27 котів прямо зараз! Отже, у нас є два тижні для виконання завдання - кожен день, Софі і я малюватимемо одну кицьку, а в один з днів - половину кицьки. При цьому, ми не знаємо хто яку половину малює, тому цей проект таке собі випробування для нашої артистичної співпраці - чи зможемо ми пророчо намалювати половину кицьки кожна, щоб потім з цього вийшла одна повноцінна кицька???
сайт Хосе
ще малюнки з її блогу На жаль, Софі поки-шо впадло зробити собі сайт:)))