Serendipity
Знаєш, бувають яблука, десь раз на два роки, такі, що хочеться, щоб воно тривало вічно. Ти відкушуєш кавалок соковитої плоті, а воно виявляється найсмічнішим, що коли-небудь куштувала. І жадібно з"їдаєш все яблуко і хочеться ще. Щастить же, якщо дісталось одразу кілька цього ж сорту, адже спеціально такі не знайдеш. І ти поступово з"їдаєш всі яблука і ходиш щаслива весь день, бо скуштувала найсмачніших яблук за останні роки два.
Це таке ж відчуття, як коли в голові збираються думки, що раніше не мали ланцюгу з"єднання. Часто це навіть не думки, а якісь інтуітивні потуги на межі з раціональними висновками. Та в один момент, стається щось вагоме або зовсім ні і кілька таких мислей-інвалідів складаються в сенсовий аргумент, що пояснює якусь частину тебе. Якщо в цей момент почати писати, то можна прогавити те, що в голові тисячами дзвонів гудуть всі коліщатка виведеного аргементу і спонукають інженерно їх записати, аби не забути щойно знайденого зв"язку ніколи. Так от, зазвичай помічаєш цей дзвін, коли він починає вщухати і переходить у стан чистого розуму, який лише тепер усвідомлює, чим займається в даний момент ця фізично-психічна система, якій він належить. І тоді ще якийсь час можна добре писати.
А потім просто хочеться спати...
Це таке ж відчуття, як коли в голові збираються думки, що раніше не мали ланцюгу з"єднання. Часто це навіть не думки, а якісь інтуітивні потуги на межі з раціональними висновками. Та в один момент, стається щось вагоме або зовсім ні і кілька таких мислей-інвалідів складаються в сенсовий аргумент, що пояснює якусь частину тебе. Якщо в цей момент почати писати, то можна прогавити те, що в голові тисячами дзвонів гудуть всі коліщатка виведеного аргементу і спонукають інженерно їх записати, аби не забути щойно знайденого зв"язку ніколи. Так от, зазвичай помічаєш цей дзвін, коли він починає вщухати і переходить у стан чистого розуму, який лише тепер усвідомлює, чим займається в даний момент ця фізично-психічна система, якій він належить. І тоді ще якийсь час можна добре писати.
А потім просто хочеться спати...