Виживання пост-радянських медіа
Блукаючи як справжній блогер теренами ЖЖ своїх нових друзів, я нахтовхнувся на досить цікавий, як на мене, пост французського студента Ніколя Кайзер-Бриля (Nicolas Kayser-Bril), який досліджує фінансову складову існування пост-радянських медій (оригінал посту знаходиться тут). Хоча його запис датований 8 грудня 2008-го року, мені він здався цілком актуальним в наш час.
Отже, хочу наголосити на декількох тезах, що найбільше зачіпили мою увагу:
- наші ЗМІ повністю фінансуються, контролюються та живуть за рахунок олігархів, які їх використовують суто задля поширення сфери власного впливу на суспільство (хоча автор наводить деякі російські виключення з цього правила);
- створити власний незалежний проект практично неможливо внаслідок неіснування альтернативних джерел фінансування (банківські ставки по довгостроковим кредитам й досі вражають своєю безжальністю);
- така ситуація створює найкращі умови для залучення іноземного інвестора, якого, в свою чергу, лякає несформованість пост-радянського медіа-ринку та присутність "цивілізованих методів конкуренції" доби початку 90-х років (бандитів замінили представники міліції та судової влади).