Посттренінговий синдром
І досі залишаюсь під невеличким враженням після вчорашнього тренінгу по новим медіа. Хоча враження ці стосуються переважно не почутої та побаченої інформації, а загальної якості вишезгаданого дійства.
Мушу ще раз визнати, що цей тренінг є найкращим з тим, що я прослушав впродовж останніх років мого свідомого життя (тренінги від бабусі по приготуванню марцепанів не рахуються :) ). Лектори настільки динамічно та цікаво робили власну справу, що я навіть жодного разу не позіхнув (фантастика!). Але найголовніше, що по-перше я отримав відповіді на всі питання, з якими туди прийшов. І по-друге, я зараз пишу цей пост, не дивлючись на нез"ясовану (скоріш за все, навіяну друзями) антипатію до блогерства взагалі та ЖЖ зокрема.
Отже, хлопцям-тренерам вдалось майже неможливе - вселити в мене велике натхнення та серйозне бажання приєднатися до активної частини вітчизняної блогосфери (самому вже цікаво, наскільки вистачить цього натхненного палива.. ).
Люди, побільше нам з вами позитивних вражень від всього, що відбувається навколо.