«Мій друг Зиґмунд Фройд». Фільм з елементами психоаналізу
Обираючи локальну назву для фільму, дистриб’ютор зазвичай орієнтується на те, щоб ця назва «продавала» фільм. Тому часто вона навіть не нагадує оригінал. Так, історична драма Der Trafikant («Тютюнник», «Торговець тютюном») в українському прокаті демонструється під назвою «Мій друг Зиґмунд Фройд», що, хоч і звучить не так ємко і чітко, все ж таки передає суть фільму і натякає на те, що без занурення в глибини психоаналізу у цьому випадку не обійдеться.
Читати далі тут
Саме із занурення і фільм починається - ми вперше бачимо головного героя, 17-річного Франца, коли той, пірнувши на дно озера, вивчає підводний світ. Впродовж фільму вода часто супроводжує героя, особливо в його сновидіннях.
Події розгортаються під час окупації Австрії нацистською Німеччиною. Потрапивши до Відня, Франц влаштовується помічником до власника невеличкої тютюнової крамниці, куди заходять різні представники тодішнього соціуму - і жінки, і чоловіки. Так, у період свого становлення як чоловіка Франц зустрічає там уже знаменитого на той час психолога Зиґмунда Фройда, який допомагає йому розібратися зі своїм внутрішнім світом.
Роль 82-річного Зиґмунда Фройда стала останньою для Бруно Ганца, відомого своїми ролями у фільмах «Небо над Берліном», «Дім, який побудував Джек», «Читець» та театральними роботами.
Click to viewВласник крамниці Отто Трішек - один з небагатьох у Відні, хто не піддався ідеям нацизму, за що змушений терпіти знущання і, зрештою, зраду. А поки місто занурюється в гітлерівську пропаганду, Франц примудрився закохатися. Оскільки фільм сповідує ідеї фройдизму, режисер Ніколаус Лейтнер, розгортає романтичну лінію за класичною схемою психоаналізу, у якій ставлення Франца до матері можна охарактеризувати, як ставлення до Мадонни, а жінка, яку він покохав, має всі риси повії.
Дуалізм у психоаналізі розглядається як модель діяльності психіки людини, де зворотньою стороною жаги до життя є прагнення до смерті. Прикметно те, що Франц знайомиться з майбутнім об’єктом своїх бажань на ярмарку, де хлібом і видовищами прикрита зворотна сторона - звірства гестапо, доноси, ув’язнення, розстріли й антисемітизм. На цьому ярмарку людям, уже спокушеним ідеями вищої раси, дають змогу повправлятися у тирі з назвою «Веселий розстріл негрів», а кабаре, в якому напівоголене перше кохання Франца розважає світську публіку, є абсолютним протиставленням злиденній квартирі, в якій вона живе з купою таких, як сама, біженців.
«Не обов’язково розуміти воду, щоб стрибати у неї, - каже Францу в одному з епізодів фільму Зиґмунд Фройд. - Ми прийшли в цей світ не для того, щоб отримувати відповіді, а щоб ставити запитання.» Цими запитаннями сповнені чисельні шухляди у тютюновій крамниці Отто Трішека. Ці запитання лишаються і після перегляду фільму - як, живучи на зламі епох, змогти зберегти людські цінності (та що там цінності - людську подобу) і бути спроможним знайти любов та справжню дружбу.
Можливо, дійсно, час від часу втікати від реальності під воду, в кінотеатр, занурюватися в книгу, у власний внутрішній світ - ескапізм іноді корисний. Зрештою, життя кожного з нас це просто камершпіль, що розвивається на тлі великих історичних подій. «Озеро не винне, коли у нього стрибають під час грози», а інколи сигара - це просто сигара.
«Мій друг Зиґмунд Фройд» - фільм з програми фестивалю «Тиждень австрійського кіно», що проходив в Україні минулого літа. Знято за мотивами світового бестселера Роберта Зіталера «Торговець тютюном». У широкий прокат стрічка вийшла 28 січня 2021 року, зараз її можна переглянути в кінотеатрах вашого міста.