село Ушгулі та льодовик Шхара. просто фотки
фотки давно завантажив, але стіки всього, що забував виставити.
ось Ромашка запрошує прогулятися по Ушгулі:
село Ушгулі вважається найвищим постійним поселенням у Європі.
2100 метрів - як звичайне собі мехіко в іншій частині світу.
Ушгулі перебуває під охороною Юнеско:
http://en.wikipedia.org/wiki/Ushguli
найвища церква у грузії на тлі найвищої гори грузії - Шхара (5193 m)
http://en.wikipedia.org/wiki/Shkhara
живуть поки що не тільки з туризму: на нижньому тлі плугатарі з плугами йдуть.
будують
ростять скотинку
зганяють скотинку, коли та залазить на дах
але попри "світову спадщину юнеско", за чутками, тут збираються будувати
ГОТЕЛІ З БАСЕЙНАМИ.
Местіа (про неї якось пізніше) вже встигли добряче зіпсувати -
там суцільна забудова, будинок юстиції зі склобетону тощо.
сюди джентрифікація поки що не дісталась - але вже в планах.
це вид на гору Тетнульді з місця біля Местіа, де ми стояли з наметом.
http://en.wikipedia.org/wiki/Tetnuldi
вона таки з дороги на Ушгулі
а це - відома серед альпіністів Ушба:
http://en.wikipedia.org/wiki/Ushba
ми стояли з наметами під протекцією молдовських альпіністів.
(вони нас, чайників, поїли чаєм і годували макаронами,
бо ми пішли з наметом, але без казанків і чашок)
один із них через погоду не встиг і саме вертався в кишинів -
а інший таки пішов на неї.
вид з однієї зі сванських веж на інші.
Сванські вежі - робилися тому, що за перевалом ісламська кабардино-балкарія.
часто доводилося залазити на вежу з припасами, щоб відстрілюватися від сусідів.
вежі в Ушгулі
пейзажик. міг бути й не в Ушгулі - але він саме в Ушгулі
во-о-от.
а ще ми пішли подивитися, як же починається річка з льодовика.
льодовик Шхара - загальний вигляд:
праворуч унизу, любі друзі - початок річки.
ми зараз до ного наблизимося.
наближаємося.
лід зверху сірий, бо по ньому падають каміння -
часом небезпечно близько до тебе. різного розміру -
від піску до будинку.
річка починається з-під льоду.
і всупереч тому що я думав - це не струмок. вона одразу десь метра два-три в ширину.
льодовик підтанує знизу і отак стоїть на каменях.
або ось такими ногами тримається. потім нога підтане - і як гахне.
хоч би тоді під ним нікого не було в ту мить.
от із цієї печери витікає річка:
лід тане знизу
вид на льодовик прямо з-під нього.
фоткати - і дивитися на камені, щоб не скотився на тебе.
до речі, поки ми йшли в цю дику експедицію в скажено дикі гори -
там мужик косив сіно.
а отакі невеличкі квіточки ростуть по дорозі на льодовик:
у суворій експедиції брали участь Ромашка,
іспанські анархісти Іван Сеговія й Алехандра Рінкон
та щиро ваш (третій зліва).
ось Ромашка запрошує прогулятися по Ушгулі:
Click to view село Ушгулі вважається найвищим постійним поселенням у Європі.
2100 метрів - як звичайне собі мехіко в іншій частині світу.
Ушгулі перебуває під охороною Юнеско:
http://en.wikipedia.org/wiki/Ushguli
найвища церква у грузії на тлі найвищої гори грузії - Шхара (5193 m)
http://en.wikipedia.org/wiki/Shkhara
живуть поки що не тільки з туризму: на нижньому тлі плугатарі з плугами йдуть.
будують
ростять скотинку
зганяють скотинку, коли та залазить на дах
але попри "світову спадщину юнеско", за чутками, тут збираються будувати
ГОТЕЛІ З БАСЕЙНАМИ.
Местіа (про неї якось пізніше) вже встигли добряче зіпсувати -
там суцільна забудова, будинок юстиції зі склобетону тощо.
сюди джентрифікація поки що не дісталась - але вже в планах.
це вид на гору Тетнульді з місця біля Местіа, де ми стояли з наметом.
http://en.wikipedia.org/wiki/Tetnuldi
вона таки з дороги на Ушгулі
а це - відома серед альпіністів Ушба:
http://en.wikipedia.org/wiki/Ushba
ми стояли з наметами під протекцією молдовських альпіністів.
(вони нас, чайників, поїли чаєм і годували макаронами,
бо ми пішли з наметом, але без казанків і чашок)
один із них через погоду не встиг і саме вертався в кишинів -
а інший таки пішов на неї.
вид з однієї зі сванських веж на інші.
Сванські вежі - робилися тому, що за перевалом ісламська кабардино-балкарія.
часто доводилося залазити на вежу з припасами, щоб відстрілюватися від сусідів.
вежі в Ушгулі
пейзажик. міг бути й не в Ушгулі - але він саме в Ушгулі
во-о-от.
а ще ми пішли подивитися, як же починається річка з льодовика.
льодовик Шхара - загальний вигляд:
праворуч унизу, любі друзі - початок річки.
ми зараз до ного наблизимося.
наближаємося.
лід зверху сірий, бо по ньому падають каміння -
часом небезпечно близько до тебе. різного розміру -
від піску до будинку.
річка починається з-під льоду.
і всупереч тому що я думав - це не струмок. вона одразу десь метра два-три в ширину.
льодовик підтанує знизу і отак стоїть на каменях.
або ось такими ногами тримається. потім нога підтане - і як гахне.
хоч би тоді під ним нікого не було в ту мить.
от із цієї печери витікає річка:
лід тане знизу
вид на льодовик прямо з-під нього.
фоткати - і дивитися на камені, щоб не скотився на тебе.
до речі, поки ми йшли в цю дику експедицію в скажено дикі гори -
там мужик косив сіно.
а отакі невеличкі квіточки ростуть по дорозі на льодовик:
у суворій експедиції брали участь Ромашка,
іспанські анархісти Іван Сеговія й Алехандра Рінкон
та щиро ваш (третій зліва).