(no subject)

[chapeye]

що мені подобається в Мексиці й чого часто не вистачає в Європі -
це, так би мовити, персональність.

хоча ми живемо в багатомільйонному місті,
на райончику зберігається така собі приємна атмосфера маленького містечка:
багато хто одне одного знає,
з нами вітаються на вулиці ті, хто нас уже бачив раніше,
і люди усміхаються, як мені здається, щиро, а не із ввічливості.

здається, нам із Ромашкою симпатизують.

коли приходиш на базар - ідеш до того самого м"ясника -
і він розпитує шо і як, дає поради
("не ходити після заходу сонця" гг)

приходимо з Ромашкою до жінок, які продають рукодільні штуки
(Ромашка захопилася) - то ті розповідають про свою біографію,
ставлення до політики.

вчора з chingiz_ann і Максом, які у нас зупинилися,
вперше проїхали на таксі "фольксваген жук".
по дорозі встиг розбалакатися з таксистом і про політику,
і про його студентську поїздку до срср - він був і в Києві -
і розказати як і за скілкьи знімаємо квартиру,
і послухати про його улюблені фільми.

власне, люди відкриті не тільки тут -
коли навесні їздили Україною, теж багато говорили з людьми.
просто в Києві, скажімо, так не виходить. велике місто.
а тут і у великому місті зберігається особистісне ставлення.