говорить Мехіко
дуже коротко про перші 5 днів у столиці Мексики
***
у Мехіко зараз шоста тридцять ранку.
сезон дощів цього року, кажуть, вийшов на славу: половина мексики затоплена.
в мехіко також ідуть дощі, але місто наразі тримається, бо воно на висоті 2200 метрів і все стікає вниз.
***
у якомусь плані бомжувати, як ми це робили у 2006-му, було навіть легше,
ніж пробувати жити "по-мексиканськи" :)
перші два дні були кошмаром. вийшло так, що нам не було куди податися -
й ми вимушено цілими днями блукали містом.
***
зараз усе вже добре.
знайшли двокімнатну квартиру в Койоакані - це тіпо київського Печерську -
за 200 баксів.
це трохи дорожче ніж ми прикидали - але все ж дешевше в кілька разів, ніж у Києві.
в Києві ми з Ромашкою ніколи не могли собі дозволити жити самі.
***
із важливого залишилося тільки провести інтернет,
аби можна було нормально спокійно працювати й обживатися.
от інтернет тут дорогий - спасибі капіталістичній монополії
та особисто Карлосу Сліму -
найбагатшій країні світу - і це в бідній доволі країні (ги вікіпедія ще й називає його "філантропом"), хоча наші знайомі називають його завжди з епітетом "йобаний" - pinche
***
перші ж дні ми жили у нашого друга Порфіріо.
і зараз поки тут, сьогодні вдень нарешті їдемо у власну хату.
***
метро в Мехіко кошмарне. туристичний центр - теж.
уявіть собі Хрещатик в неділю помножений на десять -
правда, без п"яних. суто по кількості людей.
***
зате люди офігенні - це враження не змінилось, а тільки укріпилося.
нам дуже багато допомогли за цей час.
один день знайомий - уже друг, який витрачає на тебе час і зусилля.
Порфіріо - взагалі нема слів.
у Києві нам стільки допомагали хіба що Солодьки.
***
за весь цей час я ще не зробив жодної фотки :)
дехто оп"ять почне казати, що ми наябуємо і я все це вигадую, сидячи в Україні :)
нічо, зробимо інет, устаканимося - почну писати більше і ставити фотки.
не уявляю як фоткати непомітно, коли нас із ромашкоб видно за три квартали -
на голову вищі й іншого кольору :)
***
капіталізем жосткий: той же Порфіріо працює по 9 годин або більше, плюс субота,
без вибору.
***
ок. hasta luego
***
у Мехіко зараз шоста тридцять ранку.
сезон дощів цього року, кажуть, вийшов на славу: половина мексики затоплена.
в мехіко також ідуть дощі, але місто наразі тримається, бо воно на висоті 2200 метрів і все стікає вниз.
***
у якомусь плані бомжувати, як ми це робили у 2006-му, було навіть легше,
ніж пробувати жити "по-мексиканськи" :)
перші два дні були кошмаром. вийшло так, що нам не було куди податися -
й ми вимушено цілими днями блукали містом.
***
зараз усе вже добре.
знайшли двокімнатну квартиру в Койоакані - це тіпо київського Печерську -
за 200 баксів.
це трохи дорожче ніж ми прикидали - але все ж дешевше в кілька разів, ніж у Києві.
в Києві ми з Ромашкою ніколи не могли собі дозволити жити самі.
***
із важливого залишилося тільки провести інтернет,
аби можна було нормально спокійно працювати й обживатися.
от інтернет тут дорогий - спасибі капіталістичній монополії
та особисто Карлосу Сліму -
найбагатшій країні світу - і це в бідній доволі країні (ги вікіпедія ще й називає його "філантропом"), хоча наші знайомі називають його завжди з епітетом "йобаний" - pinche
***
перші ж дні ми жили у нашого друга Порфіріо.
і зараз поки тут, сьогодні вдень нарешті їдемо у власну хату.
***
метро в Мехіко кошмарне. туристичний центр - теж.
уявіть собі Хрещатик в неділю помножений на десять -
правда, без п"яних. суто по кількості людей.
***
зате люди офігенні - це враження не змінилось, а тільки укріпилося.
нам дуже багато допомогли за цей час.
один день знайомий - уже друг, який витрачає на тебе час і зусилля.
Порфіріо - взагалі нема слів.
у Києві нам стільки допомагали хіба що Солодьки.
***
за весь цей час я ще не зробив жодної фотки :)
дехто оп"ять почне казати, що ми наябуємо і я все це вигадую, сидячи в Україні :)
нічо, зробимо інет, устаканимося - почну писати більше і ставити фотки.
не уявляю як фоткати непомітно, коли нас із ромашкоб видно за три квартали -
на голову вищі й іншого кольору :)
***
капіталізем жосткий: той же Порфіріо працює по 9 годин або більше, плюс субота,
без вибору.
***
ок. hasta luego