ne pro religiyu

Apr 25, 2013 00:15

7 днів незрозумілих новин, чергових back to basics, бездумних трудоголізмів

щоб в середу зранку встати і піти посповідатись

вперше за 3 роки
уникала сповіді не тому, що не мала потреби, а через те, що маю недовіру до священиків як таких
але все-таки одна справа пройти в собі всі іспити совісті, а інша - мати право прийняти святе причастя

ми надаємо значення тільки тому, чому хочемо

релігія - це, звичайно, приватна справа
відгороджую себе, як вмію, від обрядовості і штучності, яка так і валить з навколишніх церков
згадую перечитані стоси книжок, де про соціальні конструкти і інструментальність релігії. але часом вони хочуть забутись
бо ніколи не дадуть того чуттєвого, яке приносить те, що є власне тобі святим
це про Великдень. який любиться за концепт воскресіння. за момент нічної служби Божої, коли входять в церкву і вперше чути ХРИСТОС ВОСКРЕС ВОІСТИНУ ВОСКРЕС. завжди надіюсь, що в той момент в кожній людині народжується космос

бог є Любов, Бог є Любов,  бог є любов, Бог є любов (необхідне підкреслити)
Previous post Next post
Up