я задовбався.перетруділся
добре, шо годину тому мама попередила мене, шо то нині середа, а не вівторок.
йооой
вивезіть мене в санаторій, поки не пізДно
ай нід зе rest.ART
бо вже всякі побічні неадекватні ефекти починаються - як от сутичка дня "Мар*яна версус тьотка, що одягнена в рожеве" -
кароч прийшла тьотка з Львівгазу, яка збирає показники лічильників, стандартна процедура, я сказала їй циферки з лічильника, а вона мені не повірила - буркнула, шо шось забагато ми газу використали і каже: "Впусти, я сама подивлюсь". Мені шось перемкнуло - шо то вона мені не довіряє? і взагалі я в піжамі, не хочу, шоб на мене хтось дивився) і я сказала, шо посторонніх в хату не впускаю. вона мегарознервувалась - "Я тобі книжки якоїсь там розрахункової не дам, поїдеш на львівгаз сама!". і тут мене просто порвало від того, як та жИночка рознервувалась на рівному місці (а ше ж ранок і тіки початок робочого дня!) і я почала сміятись... бля, і я не знаю чого так, але сміялась і зупинитись не могла взагалі. ясно, шо пані з львівгазу озвіріла і зробила недолугу спробу відкрити повністю двері і зайти в коридор квартири, але я кашу зранку їла, тому клямку тримала добре, сказала їй "до зустрічі в Львівгазі", на шо вона пригрозила, шо не буде записуватих моїх показників. оужос!
не знаю, нашо то написала (якшо розібратись я взагалі щодня задумуюсь, для чого мені цей жж), але мені досі смішно
еххх, ці епічні щоденні баталії
йооой
вивезіть мене в санаторій, поки не пізДно
ай нід зе rest.ART
бо вже всякі побічні неадекватні ефекти починаються - як от сутичка дня "Мар*яна версус тьотка, що одягнена в рожеве" -
кароч прийшла тьотка з Львівгазу, яка збирає показники лічильників, стандартна процедура, я сказала їй циферки з лічильника, а вона мені не повірила - буркнула, шо шось забагато ми газу використали і каже: "Впусти, я сама подивлюсь". Мені шось перемкнуло - шо то вона мені не довіряє? і взагалі я в піжамі, не хочу, шоб на мене хтось дивився) і я сказала, шо посторонніх в хату не впускаю. вона мегарознервувалась - "Я тобі книжки якоїсь там розрахункової не дам, поїдеш на львівгаз сама!". і тут мене просто порвало від того, як та жИночка рознервувалась на рівному місці (а ше ж ранок і тіки початок робочого дня!) і я почала сміятись... бля, і я не знаю чого так, але сміялась і зупинитись не могла взагалі. ясно, шо пані з львівгазу озвіріла і зробила недолугу спробу відкрити повністю двері і зайти в коридор квартири, але я кашу зранку їла, тому клямку тримала добре, сказала їй "до зустрічі в Львівгазі", на шо вона пригрозила, шо не буде записуватих моїх показників. оужос!
не знаю, нашо то написала (якшо розібратись я взагалі щодня задумуюсь, для чого мені цей жж), але мені досі смішно
еххх, ці епічні щоденні баталії