В ході останніх подій, мій життєвий маршрут замкнувся: дім-лікарня-дім. Сьогодні подруги запропонували десь зустрітись і попити чаю.
Розпочну з того, що Львів туристичне місто і туристи у нас є в будь-який сезон і не сезон, але те що я бачила сьогодні в центрі міста... вразило навіть мене. Порівняти пустоту в місті можу тільки з часом епцдемії пташиного грипу. На вулицях ПОРОЖНЬО!!!! не так щоб зовсім, але ... Зазвичай під оперним театром зустрічаються люди, є туристи, діти катаються на радіокерованих машинках, продають сувеніри, а сьогодні жодної людини, аж до площі перед пам.Шевченку (для інагородніх- там розташований львівський Євромайдан). На Пл.Ринок я нарахувала 15 людей. Уявляєте? Ковзанка порожня, в ресторанчиках які працюють зайнято не більше 2 столиків. Цьому посприяв закон про заборону продажу алкоголю після 18:00. Також закриті певні ресторани "Мазох кафе", "Лівий берег" та інші. Більшість закладів працюю до 8-9, музики ніде не чути... тиша. Магазини з дорогими шубами що біля оперного та на проспекті Сводоби заварюють або забивають вітрини, ювелірні магазини спустошили свої магазини та посилили охорону. В місті нмає корків, маршрутки заповнені на 40-50% і це в пятницю! Я такого просто не памятаю.
Йдучи через весь центр міста, я з подругою звертала увагу на те, про що розмовляють між собою люди. У всіх на вустах - події останніх днів, смерть Героїв України, люди переповідають те, що останнє чули в новинах. Доречі, люди стараються не ходити поодинці, кучкуються.
Хочу Вам сказати, що повітря на вулицях міста, напружене. І це тяжко. Львів зараз не Львів.