Що хорошого в декреті
Пишу для себе, щоб зрозуміти яка я щаслива і перечитувати, коли раптом нападе хандра. В декреті я вже чотири з половиною роки, і так, що тут хорошого:
- Я народила і виховую двох синів, людей, майбутнє цього світу... Щастя моїх дітей в дорослому житті залежить від того, що я тепер їм даю (дуже хочеться, щоб вони уміли радіти життю, любити; знали, що вони розумні, гарні і їх люблять, і так само уміли поважати і цінувати інших людей)... Хіба може бути важливіша і відповідальніша робота? Діти - це великий Дар від Бога.
- Поруч зі мною найдорожчі мені люди - чоловік і діти. Хоч часом буває складно, буває, що ми сваримося, та я люблю їх і вони люблять мене.
- Декрет у мене - це можливість зупинитися у професії. Подивитися, пошукати, чим я можу займатися і, дуже надіюся, що я таки зрозумію що мені треба і знайду роботу собі до душі... За ці чотири роки я відкрила для себе багато нового: - читаю книги, статті, журнали (і про запори-ацетон, і про виховання, і навіть художні); - ходжу на семінари, якісь виставки; - навчилася „робити красу” - декупаж, трохи шити...; - намагаюся організувати себе і свій час.
- Виховувати дітей - можливість виховати себе. Завдяки Святославу я вчуся контролювати свої емоції і не виливати їх на того, хто поруч. Якщо щось не вихидить і дратує, можна це відкласти до „спокійних часів” і переключитися на іншу роботу. І конфлікти можна вирішувати спокійно і знаходити рішення, які усім підходять... В цьому році я знову по-дитячому відчула радість свята, підготовки до свята.
- Я щаслива сьогодні, бо усі мої рідні поруч, здорові. Я молода, повна сил і надії. І це такий класний час, коли діти маленькі - Славчик радує своїми мудрими роздумами і висновками. Максимчик - маленьке веселе шило, так радісно мені посміхається, плескає в долоньки і кожного дня вміє щось нове...
- А ще маю багато корисних і приємних дрібниць: намагаюся їсти корисну їжу; коли діти здорові, то багато гуляю на свіжому повітрі; можу поспати вдень; поїхати кудись із Максимчиком у слінгу