звірослов
и последнее. обещаю -))
"Надя розвертається і йде до відфутболеного Антоніною Василівною дідка.
- Можна вас запросити потанцювати, Констянин Констянтинович?
- Канєшно, гражданочка!
- Ви, Констянтин Констянтинович, не звертайте на мою подругу уваги. Вона трохи не в собі. Літераторша, знаєте. А це у них професіональне."
"- Ви знаєте, - каже Жанка, і її голос розноситься по бібліотеці луною, - я прочитала дуже мало книжок.
Бібліотекарка знизує плечима.
- Зараз мало хто читає.
- Чесно кажучи, я була тут останній раз у 9 класі. Пам'ятаю тодішню бібліотекарку. Вона мала величезну родимку на носі. Така дуже культурна...
- Іванна Степанівна. Покінчила з собою."
"І в цей момент до кімнати вривається один з тодішніх кумирів Марти Богданівни - відомий місцевий поет Іван Груша.
Груша з порога кидається на головного редактора з кулаками. Він п'яний. Ледве стоїть на ногах, від спроби вдарити головного редактора сам втрачає рівновагу і валиться на підлогу.
Марта Богданівна заціпеніло притулилася до пічки в кутку кімнати, не знаючи, куди себе подіти. Груша - її кумир, видатний місцевий поет - у такому жахливому стані! Ймовірно, з ним трапилося щось страшне. У нього депресія. А депресія - незмінний супутник великих поетів. Бідолашний."
"Надя розвертається і йде до відфутболеного Антоніною Василівною дідка.
- Можна вас запросити потанцювати, Констянин Констянтинович?
- Канєшно, гражданочка!
- Ви, Констянтин Констянтинович, не звертайте на мою подругу уваги. Вона трохи не в собі. Літераторша, знаєте. А це у них професіональне."
"- Ви знаєте, - каже Жанка, і її голос розноситься по бібліотеці луною, - я прочитала дуже мало книжок.
Бібліотекарка знизує плечима.
- Зараз мало хто читає.
- Чесно кажучи, я була тут останній раз у 9 класі. Пам'ятаю тодішню бібліотекарку. Вона мала величезну родимку на носі. Така дуже культурна...
- Іванна Степанівна. Покінчила з собою."
"І в цей момент до кімнати вривається один з тодішніх кумирів Марти Богданівни - відомий місцевий поет Іван Груша.
Груша з порога кидається на головного редактора з кулаками. Він п'яний. Ледве стоїть на ногах, від спроби вдарити головного редактора сам втрачає рівновагу і валиться на підлогу.
Марта Богданівна заціпеніло притулилася до пічки в кутку кімнати, не знаючи, куди себе подіти. Груша - її кумир, видатний місцевий поет - у такому жахливому стані! Ймовірно, з ним трапилося щось страшне. У нього депресія. А депресія - незмінний супутник великих поетів. Бідолашний."