грузинські справи

[ce_xu]

Бійся іскри, присипаної попелом.

Був би мед, а муха прилетить хоч із Багдада.

Затяг пісню - тягни до кінця.

"Місце, чиє те?" - "Того, хто на мені стоїть!"

Хто з коня не падав, вершником не стане.

Одне на одного кивали, а в хаті сміття повно.

Нинішній день - підмайстер учорашнього.

Горе вівцям, коли за пастуха вовк.

Кішці - гра, а мишеняті - смертельний бій.

Кого пальця не вріжеш - усі болять.

Трохи невістка брехала, трохи свекруха.

Краще близький сусід, аніж далекий родич.

Прийшов сито позичати, а злишився на обід.

Мудрецеве "мені здається" вірогідніше за дурневе "я запевняю".

Цапа обходять ззаду, коня - спереду, а дурня - з усіх боків.

Собаку спитали: "Чого гавкаєш?" - "Вовка лякаю." - "Чого хвостом крутиш?" - "І мені страшно!"

Його в дім не пускають, а він ще й собаку привів.

Два горобці за чужий смітник сперечалися.

Якби свині роги, увесь світ перевернула б.

У птаха дзьоб у перегної був, а йому весь світ смердючим здавався.

У людини два вуха, щоб багато слухати, і один рот, щоб мало говорити.

Грузинські казки, приказки та прислів"я/ Упорядкув. та пер. з груз. Р.Чілачави. - К.: Техніка, 2005. - 176 с. - (Народні джерела).