V Хеш брауни
Цю страву я вперше скуштував під час подорожі до Америки. Дослівно перекладається приблизно як «посічене підсмажене», деякі джерела називають дерунами, хоч які то деруни? Просто смажена картопля. Посічена. Готується за 10-15 хвилин.
Миємо картопельку щіточкою, так щоб вона була зовсім без земельки.
Натираєм на терці. Вже на цьому етапі часом доводиться приймати важке рішення: чи треба її чистити, та чи робити тонко чи грубо. Я не чищу і натираю грубо. Шкірки там не багато, але вона дає незрівняний аромат та підкреслює смак. А груба терка краще зберігає просторову текстурку. Хоча, коли в ресторації повз мене комусь несуть ажурні хеш брауни, терті на тонкій терці, я ладен змінити свою думку.
О, до речі, англомовні джерела наполягають, що картопля занадто соковита, і необхідно її віджати та висушити рушниками. То маячня, як на мене. Часу та посуду на то іде достатньо, а ефект майже не помітний. До того ж, я люблю, коли під хрусткою скоринкою є ніжна м’якоть. Тому ні, не витискаємо соку, не даєм натертій картоплі почорніти від часу.
На розжарену пательню наливаєм олії. Звичайно, є спокуса не лити взагалі, або тільки змочити поверхню, бо жир - то не здорово. Але тут є обґрунтування: в ажурної картоплі низька теплопровідність, і без олії ми замість хрусткої скоринки отримаєм тонкий шар смердючого вугілля на сирому овочі. Тож не жмемося, олії має бути нормально так. В Карпатах, напевно, все ж натомість смальцю дадуть.
Висипаєм картоплю шаром завтовшки 1 см та розрівнюємо, щоб без горок та без дирок. Вона вже шкварчить та починає пахнути.
Та накриваєм її кришкою. Таким чином нижній шар, той що в олії, зневодиться та буде хрустким, а решта приготується в парі та буде ніжною. Якщо чуєте сморід - десь пригоряє картопелька на сухому залізі, треба мерщій долити, або порухати так, щоб не горіло.
Поки воно там томиться, ріжемо салатик, робимо решту страв.
За 5-7 хвилин аромат стає нестерпним, нема сил більше чекати. Але стримуємось, знімаємо кришку та перегортаємо того хешбрауна. Кришку більше не ставимо.
За 3-4 хвилини, коли вже з другого боку теж є хрустка скоринка, знімаємо деруна та даєм олії трохи стекти. Можна навіть покласти на хвилинку на паперового рушника.
Тепер додамо сіль, приправи, як ви любите. Збоку кладем яєшню, котлету, салати, даємо каву - готовий сніданок! Смачного!
До речі, в мене не з першого разу вийшло. Спочатку я не хотів олії багато давати через той жир, потім пару разів невдача була з віджиманням соку, та додатковими інгридієнтами: мука, яйце... І я вважаю, дуже важливо самому їсти результати невдач. Смакувати не смачну страву, і думати, що пішло не так. В такий спосіб я краще розумію продукти та процеси, і можу пояснити, чому треба робити так, а не інакше.