філософія
От дивишся ти розумні фільми. Там, де гарно показується якась розумна думка. Класна така, в житті корисна, прямо таки філософія життя. Чи читаєш книжку із подібним змістом. Чи музика. Чи відеоролик. І тобі так сильно подобається якась ідея, надихає, приємна і так і хочеться її втілити в життя. Думаєш - все, з понеділка все буде інакше. Прасуєш нові речі, морально готуєшся, обкладаєшся талісманами, що мають не дати збитись зі шляху. Тиждень, другий, а ти потім повернувся до того, щоб було. І лишилось по тій думці лише згадка, маленький образ в пам'яті, ну і може пару отих талісманів. знаходиш нову - і все знову закрутилось, завертілось. Щось застрягає на день, щось на пару років. І таке стає враження, що з решток розумних думок з часом ти прийдеш до власної розумної ідеї, як варто жити. Але добре було б встигнути хоч онукам розповісти, а то життя змайне, а осад, що ти невдаха, лишатиметься. Ну і як справжні філософи, не можу вам дати відповідей, лише поставлю питання. Чому? Ну бо я певен, що ви мудріші од мого, мені самому можете багато чого нарадити, як саме вартує жити і що треба робити для того, щоб не відходити від принципів.