дибрне
В мене явно гени діда. Той по закінченню школи ледь бачив і за все життя ситуація не виправлялась. З першого класу я пам'ятаю як в мене поступово здають очі, не залежно від того, як і що я роблю. Сьогодні мені знову сказали, що стає гірше. По трішки, по троху. Що робити ніхто і гадки немає. Поки що зору вистачає, але якщо я не відкину своїх планів жити довго, то через енну кількість років буде (дуже) важкувато. Ну що ж! :)